В Організації з безпеки і співпраці в Європі запропонували допомогу в організації діалогу в Білорусі, де з дня президентських виборів 9 серпня неперервно тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка.
«Для просування вперед буде необхідне взаєморозуміння і співпраця», – сказав із приводу ситуації в Білорусі чинний голова ОБСЄ, прем’єр-міністр і міністр європейських і закордонних справ Албанії Еді Рама на спеціальному засіданні Постійної ради ОБСЄ, присвяченому цій ситуації.
«Пропоную, щоб ОБСЄ стала посередником у влаштуванні необхідного діалогу, щоб допомогти Білорусі вийти з цієї ситуації. Ми щиро сподіваємося, що влада Білорусі дасть позитивну відповідь на цю пропозицію», – сказав він. За його словами, цю пропозицію підтримала й майбутня голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде.
Еді Рама наголосив, що при цьому має відбутися негайне і значне поліпшення в галузі прав людини в Білорусі – «не колись у майбутньому, а просто зараз, без ніяких «якщо» і «але».
При цьому, за його словами, ОБСЄ не буде нав’язувати свою допомогу, ставати на чийсь бік чи втручатися у внутрішні справи Білорусі – «ситуацію має бути вирішена в Мінську і самим народом Білорусі, з повною повагою до його суверенітету, незалежності і прав людини».
Чинний голова ОБСЄ звернувся з подвійним закликом: «До влади Білорусі: будь ласка, дайте шанс цій пропозиції. Скористайтеся з цієї можливості для Білорусі відійти від протистояння і ворожнечі до діалогу і примирення. До всіх членів ОБСЄ: дайте нам спробувати зробити цю роботу, яка б вона не була важка. Ми зобов’язані перед чоловіками, жінками й дітьми в Білорусі, щоб їхні голоси були почуті, щоб вони через діалог, а не через насильство змогли самі вирішити своє власне майбутнє».
Раніше Білорусі вже нагадували, що як держава-учасник ОБСЄ вона взяла на себе зобов’язання «проводити справді демократичні вибори і захищати права людини й основні свободи».
Дипломатичні зусилля для врегулювання політичної ситуації в Білорусі продовжаться 28 серпня і в Європейському союзі. Міністри закордонних справ країн ЄС продовжують дводенну зустріч у Берліні, на якій вони обговорюють санкції проти офіційного Мінська. Напередодні в ЄС домовилися запровадити санкції щодо 15–20 осіб, обвинувачених в участі в фальсифікаціях виборів у Білорусі і в придушенні демонстрацій.
Лукашенко перед цією зустріччю дипломатів ЄС звинуватив 27 серпня Захід у тому, що він веде «дипломатичну війну». Він звинуватив західні держави в прагненні використовувати нестабільність Білорусі для анексії її території, а союз НАТО він звинуватив у зосередженні сил біля білорусько-польського кордону в останні тижні. Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг неодноразово заперечував схожі попередні звинувачення Лукашенка і підтвердив свою позицію 27 серпня.
Росія як держава, що має певний вплив на Мінськ за допомогою фінансових і політичних важелів, застерегла ЄС і США від втручання у справи Білорусі. Президент Росії Володимир Путін сказав в інтерв’ю державному телебаченню 27 серпня, що у Росії є резерв співробітників правоохоронних органів, готових прибути в Білорусь, щоб зупинити протести. Такий резерв, заявив Путін, буде використаний у випадку, якщо ситуація вийде з-під контролю.
27 серпня білоруська міліція розігнала протестувальників у центрі Мінська і затримала десятки протестувальників і журналістів – за даними правозахисників, загалом понад 200 людей. Зокрема, на центральній площі Свободи були затримані 17 співробітників ЗМІ. Серед затриманих був і фотокореспондент Володимир Грідін, який працює на Білоруську службу Радіо Свобода. Більшість журналістів згодом відпустили.
…