Грузинський парламент завершив процес конституційних змін, проголосувавши в третьому, завершальному читанні за поправки в основний закон про перехід на переважно пропорційну систему виборів.
За реформу, згідно з якою на жовтневих парламентських виборах 120 депутатів будуть обрані за партійними списками і ще 30 – у мажоритарних округах, на засіданні 29 червня проголосували 117 членів парламенту. Троє висловилися проти.
Опозиційні партії, у тому числі Єдиний національний рух експрезидента Міхеїла Саакашвілі, а також «Європейська Грузія» солідарно бойкотували засідання на знак протесту проти відмови генеральної прокуратури змінити запобіжний захід співвласнику опозиційної телекомпанії «Головний канал» Георгію Руруа. Його звинувачують у незаконному зберіганні зброї. Опозиція називає Руруа політв’язнем.
Реформа конституції вважається історичною, оскільки за весь період незалежності країни лише половина членів парламенту обиралася за партійними списками, а друга половина – в одномандатних округах.
Збільшення числа депутатів, обраних за пропорційною системою, разом зі зниженням прохідного бар’єру до 1 відсотка має сприяти формуванню в Грузії більш плюралістичної політичної системи і багатопартійного парламенту. Саме тому конституційну реформу активно підтримали західні держави, розвиваючі партнерські відносини з Грузією.
Ухвалений документ набуде чинності, коли його підпише президент Саломе Зурабішвілі.
Державний департамент США привітав рішення. У коментарі, опублікованому на сайті Державного департаменту США, сказано, що це стало можливим завдяки важливій політичній угоді, підписаній 8 березня між політичними партіями Грузії.
Зміна виборчої системи зі змішаної на пропорційну, починаючи з 2020 року, була однією з вимог тисяч демонстрантів, які виходили на акції протесту в Грузії торік.