Громадяни Хорватії 22 грудня обирають президента напередодні першого в історії цієї країни головування в Європейському союзі.
Президентка Колінда Ґрабар-Кітарович змагається за другий термін із колишнім прем’єр-міністром, соціал-демократом Зораном Мілановичем, представником правоцентристської правлячої коаліції Мірославом Скоро та ще вісьмома кандидатами.
За прогнозами, жоден кандидат не набере понад 50 відсотків переваги. В такому разі другий тур має відбутися 5 січня.
Ґрабар-Кітарович очолює країну з 2015 року. Її підтримує правоцентристська партія «Хорватський демократичний союз», яка була правлячою в Хорватії більшу частину часу з моменту здобуття незалежності в 1991 році.
Читайте також: Як влаштувати вибори в окупації і не обрати окупантів – хорватський досвід
Найближчим за рейтингом суперником Ґрабар-Кітарович є Міланович. Мірослав Скоро, за даними опитувань, посідає третє місце.
Чинна президентка намагається втримати голоси більш консервативних виборців, чиї симпатії завойовує Скоро. Колишній співак, який став правоцентристським політиком, обіцяє залучити військових для перехоплення мігрантів біля кордонів та помилувати засуджених військових злочинців.
Основними темами в передвиборчій кампанії, котра офіційно тривала лише два тижні, були економіка, боротьба проти корупції та відносини з тими країнами регіону, котрі не є членами Євросоюзу.
Членом НАТО країна стала 2009 року, в Європейський союз вступила 2013 року. У 2020 році Хорватія буде вперше головувати в Євросоюзі.
Хорватія – парламентська републіка, тож глава держави має обмежені політичні повноваження.
…