Україна вводить компенсаційні мита на вироблені в Росії автомобілі строком на 5 років

myta-avtomobili

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі вирішила ввести компенсаційні мита на вироблені в Росії автомобілі в розмірі 10,41% -17,66% строком на 5 років, починаючи з 3 січня 2016 року. Про це йдеться в повідомленні комісії.

Для автомобілів, виробництва ТОВ “Соллерс-Далекий Схід” мита вводяться в розмірі 17,66% від митної вартості товару, для автомобілів ВАТ “АвтоВАЗ” – 14,57%, для автомобілів інших виробників в Росії – 10,41%.

Для автомобілів без сертифіката походження або в разі неможливості визначення виробника, мита застосовуються у розмірі 17,66%.

Мита застосовуються до легкових автомобілів, автомобілів для перевезення не більше 8 пасажирів.

Компенсаційні мита не будуть застосовуватися для гольф-машин, снігоходів і автомобілів, обладнаних для тимчасового проживання людей.

Комісія обгрунтовує рішення про введення мит тим, що уряд Росії надавав своїм виробникам автомобілів субсидії на підставі держпрограм підвищення конкурентоспроможності.

Виходячи з цього, в період з 2011 року до першого півріччя 2014 року ціна імпортованих з Росії автомобілів була нижчою, ніж їх собівартість виробництва автомобілів в Україні і відповідно ціна їх продажу на внутрішньому ринку.

Виходячи з повідомлення міжвідомчої комісії, розмір компенсаційних мит відповідає розміру надання російським виробникам державних субсидій.

Правда України

Колишній мер Артурас Зуокас пояснює як Києву стати європейським містом

kyiv-vilnus

Колишній мер литовської столиці Артурас Зуокас пояснює, чому у Вільнюсі штрафують за милостиню жебракам, як йому вдалося пересадити всіх жителів міста на Mercedes і Volvo, і радить, як зробите це у Києві.

Колишній мер Вільнюса Артурас Зуокас цілком може претендувати на звання найкреативнішого градоначальника. У серпні 2011 року він прославився своїми нестандартними методами боротьби з неправильним паркуванням у місті. Він сів у БТР і переїхав припаркований на велосипедній доріжці автомобіль. Його тричі обирали мером Вільнюса: у 2000-му, 2003-му і 2011-му.

Зуокас – затятий велосипедист. Серед його мерських досягнень – реформування мережі громадського транспорту у Вільнюсі, запуск міської мережі прокату велосипедів.

Колишній мер Вільнюсу останнім часом часто буває в Україні. Наприкінці листопада його запрошували розповісти про те, як побудувати “правильне місто” молодим політикам.

Ми зустрілися з Зуокасом, щоб розпитати, яким має бути справжній мер європейської столиці.

– Який мер потрібен Києву? Господарник чи політик?

– Я часто чув це питання останнім часом в Україні. Я думаю, мер повинен мати багато якостей. На його плечах лежить велика відповідальність. Зазвичай, мер відповідальний за цілий ряд інстанцій, починаючи з лікарень, де народжується новий мешканець міста, і закінчуючи кладовищем. Тобто, цикл усього людського життя – це відповідальність мера.

Тому, мер повинен бути добре освічений. Він повинен розуміти багато, мати реальний досвід керівництва. Добре, якщо до цього часу людина вже створила власне життя. Якщо володіє навичками або знаннями з того ж самого приватного бізнесу, якщо він керував підприємствами або якимись великими колективами, і, звісно, якщо знається на плануванні міста, архітектурі.

Я сам журналіст за покликанням, але я швидко вчився. Тому можу сказати, що господарник – це добре, але цього не вистачає, щоб місто було успішним. Я завжди дивлюся з посмішкою на ті приклади, коли мер хвалиться, що латає дірки на дорогах. Для мене це те ж саме, як хвалитися, що я чищу зуби вранці. Це гігієна міста. Цим не потрібно хвалитися, це просто норма.

Лідер міста повинен просувати місто вперед. Я завжди радів, коли запитували: “Яке ваше найбільше досягнення?” Я ніколи не називаю, що моє досягнення те, що ми побудували об’їзну дорогу чи міст. Я завжди кажу: моє найбільше досягнення у період мерства, це те, що мешканці міста, за даними Євростату, були найоптимістичнішими людьми в Європі. Тобто, 90% населення Вільнюса дивилися на майбутнє позитивно і оптимістично. Якщо людина оптиміст, вона сама все зробить. Найголовніше, щоб влада не заважала.

Наші політики із року в рік одне й те саме кажуть, що на кардинальні зміни не вистачає грошей у бюджеті. Можете поділитися секретами, як заощадити десь, як раціонально використовувати фінанси?

– Грошей завжди не вистачає. Звичайно, всі реформи легко робити, коли достатньо грошей. Але в реальному житті так не буває. Ті, хто говорить, що неможливо нічого робити, зважаючи на брак грошей, насправді, просто не знають, що робити. Вони не готові до цього і просто шукають виправдання.

Завжди можна робити правильні справи. Зазвичай, вони не коштують багато. В принципі, так у будь-якому місті, неважливо, це Київ, Вільнюс чи інше. Щоб не було гри з правилами, а грали за правилами, грошей не потрібно. Для цього потрібно лише поняття і чітке визнання, що саме це міське правило, яке ми повинні дотримуватися.

Коли сама адміністрація працює правильно, коли є довіра інвесторів, кредиторів, можна розмовляти, отримувати гроші на великі проекти для поліпшення інфраструктури.

У кожному місті, якщо нормально подивитися, можна знайти багато ресурсів, які витрачаються даремно. Потрібно керувати своїми ресурсами грамотно.

Ситуація в Литві та в Україні дуже схожа. Занадто багато рішень приймає центральна влада. І в цьому рівень свободи самоврядування в Україні і в Литві сильно відрізняється від тієї ж Польщі. Польща – гарний приклад, яким має бути самоврядування, де є чіткі правила, їх не може порушувати центральна влада. Скільки доходів, які збираються в місті, належать місту. І це вже не залежить від рішення уряду або парламенту.

– У нас в Києві один з найбільш “довгограючих” проектів – це спроби побудувати метро на лівобережний масив Троєщина. Між іншим, один з найбільш густонаселених у Києві. І інвестори іноземні начебто погоджувалися гроші вкласти, але все ніяк. Яку альтернативу ви б могли запропонувати, щоб питання вирішилося?

– Конкретно цього проекту я не знаю. Але розумію – проекти метрополітену дуже дорогі.

Я думаю, нестача грошей для цього проекту пов’язана з ширшим колом проблем. Перше – це ефективність громадського транспорту, ціна на квитки. Тому що мешканці Києва повинні знати, що вони, порівняно з іншими країнами, дуже мало витрачають на громадський транспорт.

І це глухий кут. Доходи від квитків маленькі. Громадський транспорт дуже збитковий. Він повинен мати субсидії, як і скрізь. Скрізь громадський транспорт отримує субсидії з міського бюджету, але залежить від розміру, наскільки цей бюджет великий.

Тому, щоб отримати кошти на метрополітен, вам потрібно всю систему громадського транспорту переглянути. Один квиток, чітке планування маршрутів, щоб не їздили автобуси напівпорожні. Вирішити питання так званих “мікрушок” [маршрутні таксі], які забирають у громадського транспорту верхню частину прибутку, а громадському транспорту завдають лише збитки. Тобто до цього потрібно підійти систематично. І тільки тоді, коли вже буде зроблена остання реформа, можна реально мати гроші і на метро.

У деяких країнах Європи: у Франції, в Іспанії, також і в Англії, добре використовується спілкування приватного та міського капіталів. Це коли ту частину грошей, якої не вистачає, інвестує приватний партнер, і він оперує системою. Таким чином можна залучати інвесторів і для проектів метро.

– Ви їздили у громадському транспорті в Києві? За якістю з литовським можете порівняти?

– Їздив на автобусах, на мікрушках, тільки на метро не спробував.

У нас у Вільнюсі теж потрібні великі інвестиції в громадський транспорт. Нам теж завжди не вистачало, але за останні 7 років ми модернізували половину громадського транспорту.

Кілька років тому ми робили дуже велику реформу громадського транспорту. Прибрали мікрушки, точніше вони залишилися, вони тільки підвозять клієнтів до тих пересадочних місць, де вже йдуть міські автобуси. У нас діє система одного квитка. По ньому ви можете їхати і на автобусі, і на тролейбусі, і на будь-якому виді іншого транспорту. Також віддано чіткий пріоритет громадському транспорту. Скрізь, де можна, є окремі смуги, щоб ті люди, які користуються громадським транспортом, не стояли у заторах.

Ми купили півсотні нових автобусів. Як правило, купуючи новий автобус, відразу висували вимоги – низькопідлоговий, подвійне скло, кондиціонер, обігрів, екологія. І щоб це був якісний автобус, навіть намагаємося, щоб бренд був Mercedes або Volvo, хоча за конкурсом це не так просто. Чому? А щоб ви могли, приїжджаючи на роботу, сказати: “Я приїхав на “мерседесі”. Не важливо, що це автобус, але ви приїхали на мерседесі. Ці речі важливі для іміджу громадського транспорту.

– Не можу не запитати про вашу боротьбу з незаконним паркуванням. Це була чиясь машина чи це було підлаштовано для картинки? Як це відбувалося?

– Ми оплатили собівартість того мерседеса.

Зважилися на цей проект, адже парковка – дуже важливий елемент порядку в місті. Якщо люди ставлять машини, як їм заманеться, це показує, що людина не думає про інших, тільки про себе. Це чистий приклад вищого егоїзму в місті. А в місті не може бути егоїстів.

Якщо ви будете думати спочатку про іншого, а вже потім – про себе, місто стане хорошим для всіх, хто в ньому живе. Я бачу проблему паркування в Києві. Навіть відразу суджу по місту: якщо машина стоїть на тротуарі, пішоходи повинні обходити її, як по зигзагу, значить, у цьому місті щось не те. Не може бути машина над людиною.

Яким чином змінити це? Стандартний шлях – брати поліцію, виписувати штрафи. Це займає багато часу і коштує багато грошей. Я завжди кажу, що жителі міста реально хороші люди, тільки вони забувають про правила.

У мене багато прикладів того, як ми намагаємося донести правила до людей ефективно, використовуючи такі соціальні провокації, як бронетранспортер, яким переїхали мерседес, який стояв неправильно. Ще й на велосипедній доріжці. Таким чином, я досяг того, що всі про це говорили кілька років. Всі зрозуміли, що ставити машину на тротуарі, на велосипедній доріжці не можна. І ті люди, які призабули правила і навіть про це не замислювалися, стали до цього придивлятися.

– Так це все-таки був випадковий Мерседес?

– Нехай це буде наш секрет.

– В яких випадках взагалі варто вдаватися до таких радикальних способів роботи?

– Сьогодні комунікація – дуже важливий елемент у проблемі міста, оскільки багато інформації. Як зробити, щоб людина вас почула? Спочатку треба намагатися пояснити правила і довести, що якщо ми дотримуємося цієї соціальної норми, якщо ми визнали це важливою соціальною нормою – не паркувати автомобіль неправильно, це вже добре. Тому нинішня влада повинна бути дуже креативною, щоб донести соціальну норму до людей.

Ще приклад. Я бачу, у вас в місті багато людей на вулицях просять грошей, хоча багато з них не є тими, хто міг би претендувати на соцдопомогу. Навіть у часи Великого Литовського князівства, якщо хтось захотів збирати публічно гроші на вулицях, вони повинні отримати дозвіл у міській Ратуші. Їм тоді давали спеціальну коробку з печаткою. Що означало, що ця людина має якісь проблеми і їй можна жертвувати гроші.

Ми в міськраді ухвалили такий закон. Якщо ви приїжджаєте у Вільнюс і будете давати гроші тому, хто просить на вулиці, вас оштрафують. Безглуздо виглядає. Чому? Ви ж робите добру справу.

Але ми спеціально ухвалили такий закон, щоб створити чергову соціальну провокацію в місті, щоб всі почали говорити, що, якщо ви даєте гроші тому, хто на колінах сидить на вулиці, то він там і залишиться. Не давайте готівку – ви цим не допомагаєте. У Вільнюсі давати готівку тому, хто просить грошей, не можна. Отримаєте штраф.

Це другий приклад, як підійти креативно до комунікації з мешканцями, щоб досягти результату і піднести соціальну норму, яка була б важлива для всього міста.

– Чого ще Києву не вистачає, щоб стати європейським містом?

– Київ – гарне місто. Він вже європейський, але, наскільки розумію, спілкуючись з мешканцями міста, з громадськими організаціями, з політиками Києва, основна проблема – це адміністрація міста, корупція і те, що містом керують не за правилами, а граючи з правилами. І в цьому чітка відповідальність мера і міськради.

Щоб ухвалити потрібні документи планування, щоб кожен знав, що можна будувати, де і як – для всього цього не потрібні гроші. Повинні бути чіткі документи планування міста на довге майбутнє, які не міг би змінити ні мер, ні який-небудь чиновник у кабінетах адміністрації.

Неефективність адміністрації, її закритість і корупція, думаю, зараз одні з найважливіших проблем, які відокремлюють Київ від європейських столиць.

Далі – ми говорили про ці соцнорми. Паркування, випивання в публічних місцях. Як люди дивляться на місто? Або вони дивляться на нього, як на свою власність, опікуються нею, доглядають її. Або як користувачі. Потрібно зробити так, щоб дивилися як на власність. Щоб розуміли, що місто належить їм, а не чиновникам.

– А як боротися з корупцією?

– Найголовніше, як я казав, це чітке планування міста, щоб певний чиновник не мав права щось змінювати і робити винятки з загальних правил. Коли всі документи будуть затверджуватися на рівні міської ради, громади, після обговорення жителями міста, чиновнику чи меру буде складно щось зробити. Відразу буде видно, що це порушення закону.

Далі – відкритість. Всі існуючі документи повинні бути доступні жителям міста, щоб люди могли самі контролювати адміністрацію міста і порівнювати різні рішення або різні закупівлі, які робляться для потреб міста.

Ще одне: до керування містом потрібно залучати якомога більше жителів. Зробити так, щоб це з ними міська влада радилася, обговорювала питання і прийняті рішення для міста. Щоб це їм влада пояснювала, чому це робиться. І останнє, спочатку сама влада повинна показати особистий приклад відкритості, гарної поведінки, боротьби з корупцією. Для цього потрібно використовувати систему e-government.

В нас у Вільнюсі, якщо ви попросите якусь копію документа у жителя, це вже буде вважатися бюрократією. Всі документи є у самоврядування або в різних підрозділах уряду в електронному вигляді. Тобто, не треба просити, щоб кожен раз житель приносив копію паспорта, копію документа про придбання квартири тощо. Так бюрократія відразу знижується, все обслуговується якомога швидше, навіть по інтернету.

Коли я був мером, я вимагав, щоб, скажімо, дозвіл на діяльність кафе або ресторану привозили наші працівники адміністрації прямо підприємцю і віддавали в руки. Щоб чиновник не відчував себе найважливішим у цьому процесі.

Та ж система – з документами. Якщо ви приходите в держструктуру в місті, то отримуєте певний номер і можете в реальному часі стежити, де знаходиться певний час ваш запит. Можете бачити, який чиновник і в якому органі самоврядування вирішує ваше питання. Йому дано час. Три дні, скажімо. Якщо на четвертий день цей папір ще у нього, все, відразу червона лампочка горить.

– У нас відбувається показова люстрація, людей міняють, і кияни, може, і не проти боротися отак з корупцією. Але в кожному відомстві залишаються люди, зацікавлені в корупції, бюрократії. Вони гальмують процес. Що з ними робити?

– Я сказав би, що немає поганих працівників. Перший раз, коли я став мером, я теж зробив велику реорганізацію в адміністрації. Ми скоротили приблизно 30% працівників адміністрації міста. Перейшли на обслуговування всіх документів в електронному вигляді.

Якщо ви чітко знаєте, як мер міста, чого ви хочете домогтися, ви чітко формулюєте доручення, контролюєте їх, будь-який чиновник під це підлаштується, будь-який працівник адміністрації буде працювати. А якщо є чіткі параметри виконання роботи в часі і за якістю, відразу бачите, людина працює чи ні. Якщо ні – вибачте, але нам доведеться попрощатися з вами. І це повсякденна робота.

– Як змінилися відносини у країн Балтії з Росією за останні пару років?

– Країни Балтії, особливо Литва, чітко підтримують Україну. Ми завжди є дуже активним, може, не найважливішим за величиною, адвокатом у справі України. Звичайно, відносини Литви з Росією на сьогодні дуже напружені, оскільки Литва, як частина ЄС, підтримує санкції проти Росії. Звичайно, це впливає і на нашу економіку, але ми впоралися досить непогано з цим. І поки Путін і Кремль не змінять свою політику в Україні, я думаю, сподіватися на поліпшення в таких відносинах складно.

– Що саме має змінитися?

– Розв’язання конфлікту на сході України і питання Криму.

– Як вплинути на Путіна і Кремль, щоб вони це почули і зробили?

– Литва в цьому здійснює частину рішень, які приймає ЄС. І ми, Литва, чітко підтримуємо досить жорстку лінію проти Росії. Потрібно, щоб вона відчула силу рішень, які приймаються в ЄС, і визначилася, як вирішити справу з цими двома проблемними точками – Донбасом і Кримом.

Звичайно, є якісь домовленості в Мінську, яких були досягнуто за участю канцлера Німеччини і президента Франції, прем’єр-міністра Голландії, за участю вашого уряду і Росії. І, я думаю, що це, може, не найідеальніший спосіб розв’язання існуючих проблем на сході України, але в цьому напрямку ваша країна повинна йти.

– А вирішують щось конструктивно ці переговори? Стільки часу минуло, а всі розмовляють.

– Ці проблеми не вирішуються швидко, як хотілося б багатьом. І, думаю, не будуть вирішуватися ще певний час.

До того, як стати мером, я був журналістом, працював у гарячих точках як військовий кореспондент. Я був скрізь: у Молдові, Придністров’ї, в Абхазії, Нагірному Карабасі, Чечні, Грузії, Іраку. І я можу сказати, коли переходять певну межу, коли вже є загиблі, відновити статус-кво дуже складно. І точно можу сказати, що жоден такий конфлікт не був розв’язаний силою. Тому шлях нелегкий, але його можна і потрібно пройти. Жодна країна в світі – зараз, зокрема говоримо про Росію, не може, використовуючи силу, здійснювати такі інтервенції, які вчинили в Україні.

Правда України

НБУ продовжує робити кроки для мінімізації готівкової грошової маси в Україні

visa-mc

Національний банк України продовжує виношувати ідеї щодо мінімізації готівкової грошової маси в нашій країні. По суті, перший крок у цьому напрямі був зроблений ще два роки тому, у вересні 2013 року, коли НБУ обмежив граничні суми готівкових операцій планкою в 150 тис. гривень.

Тим не менш, виразного ефекту ця міра не дала, оскільки юридичні особи вже давно почали переходити на безготівкові розрахунки навіть з фізособами. А при операціях між громадянами норма в 150 тис. гривень набуває чинності лише за договорами, які підлягають засвідченню у нотаріусів. У той час як на переважну більшість операцій це обмеження не поширюється.

І все ж НБУ не втрачає надії загнати кеш в більш жорсткі рамки. Вже кілька разів голова Нацбанку Валерія Гонтарєва погрожувала знизити граничну суму розрахунків готівкою до 50 тис. гривень, посилаючись на досвід Західної Європи, де банкнотами можна розплатитися максимум до 1000-3000 євро. Наприклад, в Італії, Португалії, Іспанії, Франції та Польщі. Крім того, продовжують діяти ліміти на видачу готівкової гривні і на купівлю валюти. І за планами НБУ, вже у 2020 році частка готівкових платежів і у нас знизиться до 12%.

За аналогічні заходи ратує і Державна фіскальна служба, яка зможе не тільки посилити контроль за оборотами бізнесу, але й ефективніше боротися із зарплатою в конвертах. Для цього, до речі, ще в квітні нинішнього року НБУ рекомендував банкам посилено моніторити операції з готівкою, у тому числі – їх зняття з поточних рахунків і платіжних карт.

Безсумнівно, більш ретельний контроль платіжних операцій знизить ухилення від сплати податків, поволі змусить громадян пройти так зване “нульове декларування”, а також полегшить моніторинг угод на ринку нерухомості, покупці автомобілів з пробігом та інших активів. Зрозуміло, це викличе чималий протест з боку населення та окремих бізнес-структур.

Разом з тим, перехід на безготівкові розрахунки – це нормальний еволюційний етап, який з точки зору платежів дасть споживачам чимало незаперечних зручностей.

“Частка готівкових операцій і без того стрімко падає. За третій квартал 2015 року вона становила лише третину від загальної кількості проведених операцій. Адміністративне регулювання також спричинить за собою зменшення розрахунків готівкою, в той час як частка готівкових розрахунків впаде до 7-10%, як це давно відбувається в Бельгії, Франції, Канаді та інших розвинених країнах”, – вважає Олександр Пранов.

Якщо вірити статистиці НБУ, безготівкові операції дійсно поступово переважують. За сумами трансакцій вони вже досягли 67%, а по гривневому обороту – 31-32%.

При цьому банки, а також їх партнери по процесінгу, запевняють, що інфраструктура для подібних змін давно готова. Наприклад, на сьогодні “Український процесинговий центр” обслуговує понад 4,3 млн активних банківських карт, і через нього працює 25 українських банків.

Ще близько одного мільйона карт і двох десятків банків супроводжує “Укркарт”. Власними ПЦ володіють ПУМБ і “Укрексімбанк”. За словами представників фінансових установ, надійність процесингу гранично висока, тому навіть у разі різкого збільшення кількості безготівкових операцій, збоїв і проблем не буде.

Це ж стосується і продуктового ряду, який цілком може задовольнити потреби в регулярних трансакціях більшості клієнтів: починаючи з послуг інтернет – і мобільного банкінгу, та закінчуючи безконтактними платежами (PayPass, NFC), популярність яких в Україні вже досить висока. Навіть Київський метрополітен не так давно підключився до прийому таких безконтактних карт.

“Це одні з найбільш безпечних і захищених видів операцій. Не потрібно передавати картку кому б то не було, і навіть якщо теоретично дані з неї перехоплять, то скористатися ними ще раз неможливо, так як для кожної транзакції генерується унікальна криптограма”, – пояснює Сергій Францишко, віце-президент з розвитку бізнесу представництва MCEurope в Україні.

Втім, справа не тільки і не стільки за технічної складової та розширенням продуктового ряду. Набагато більше труднощів виникає з тим, щоб довести до розуму законодавство, що регулює платіжні операції.

Наприклад, остаточно перевести спілкування з банком, а також угоди в електронну середовище не вдасться до тих пір, поки не буде повністю відпрацьований механізм цифрового підпису документів, а також доступу до необхідних реєстрів і виписок, необхідних при купівлі нерухомості або авто.

Всі ці бюрократичні процедури виступають гальмуючим фактором і перешкоджають тому, щоб проводити багато трансакції в “два кліка”, як це відбувається в розвинених країнах.

Не менша проблема, як не дивно, у тому, щоб переконати українців відмовитися від звичного кешу, адже значна частка трансакцій виявиться “на олівці”. В цьому полягає і своєрідний ризик: мимовільне оголення наявних на руках у населення заощаджень цілком може спровокувати підвищений інтерес з боку податківців, фінмоніторингу, того ж НБУ.

“Подібні новації будуть дуже на руку, перш за все, Державної фіскальної службі, яка вже кілька років лобіює модель контролю доходів громадян на основі спостереження за їх витратами”, – впевнена Наталія Ульянова, директор департаменту міжнародного податкового планування юридичної фірми.

До того ж, враховуючи рівень девальвації в Україні, 50 тис. гривень сьогодні – це еквівалент суми близько 2 тис. доларів. Виходячи з цього, виникає резонне питання: одна справа обґрунтовувати купівлю нерухомості, і зовсім інша – смартфона, телевізора або меблів. А адже при нинішньому рівні цін, особливо на імпортні товари, всі ці покупки легко потраплять в сферу інтересів контролюючих органів.

Плюс до всього, є побоювання і щодо стабільності банківської системи. У разі виникнення проблем у банку, операція може просто опинитися під загрозою, а платник втратить свої гроші, стягнути які буде зовсім не просто.

І все ж, поетапна міграція до безготівкових платежів – це лише питання часу. Наскільки ймовірні такі зміни до кінця року – сказати складно. Але в тому, що слідом за податковою реформою (а можливо, і паралельно з нею) влада візьметься за кеш – сумніву немає.

“Цей крок необхідний. Але він спрацює тільки в сукупності з правильної та якісно проробленою податковою реформою. У кінцевому рахунку це допоможе не тільки зменшити витрати бізнесу і держави на утримання готівкового обігу, але і знизити частку тіньової економіки в країні”, – уклав Олександр Пранов.

Хоча до Європи нам ще далеко. Наприклад, Швеція та Норвегія, де 95% платежів проводиться з допомогою банківських карт, вже стали першими кандидатами на принципова відмова від готівкових грошей. У той же час Україні, перш ніж замахуватися на такі радикальні заходи, потрібно хоча б подолати недовіру населення до власної банківської системи. А це займе не менше 3-5 років. І то, при розумної і виваженої регуляторної політики НБУ.

Правда України

Мережа WOG виявилася потужним виробником контрафактного палива

wog-palyvo

Оперативники податкової міліції в рамках операції «Нафтопродукт-2015» ліквідували схему незаконного виробництва паливно-мастильних матеріалів. Схема нелегального розповсюдження контрафактного палива була припинена на території Рівненської, Харківської, Дніпропетровської, Полтавської та інших областей. Про це повідомив заступник голови Державної фіскальної служби Сергій Білан.

Зокрема, в рамках операції податківці конфіскували 7,2 тисячі тонн нафтопродуктів на суму близько 120 млн. грн. Згідно з інформацією «Укрзалізниці», мова йде про виробництво контрафактного палива великим оператором вітчизняного ринку нафтопродуктів WOG. Зокрема, з незаконного обігу вилучено понад 3,3 тисячі тонн бензину різних марок, 2,3 тисячі тонн дизельного палива, 1,2 тисячі дистиляту газового конденсату, більш 160 тонн ізопентану, 130 тонн фракції ізопентанової, 93 тонни бензину газового стабільного, а також фінансово-господарська, податкова документація, документи митного оформлення вантажів, печатки, штампи, комп’ютерна техніка та носії інформації.

За словами Сергія Білана, частина імпортного палива, яке надходило в Україну з території РФ, і реалізовувалася через мережу АЗС, підприємці змішували з іншими хімічними компонентами – дистилятом газового конденсату, ізопентанів, фракцією ізопентанової, бензином газовим стабільним з використанням обладнання нафтобаз, які розміщені на території Рівненської та Полтавської областей. Надалі це паливо доставлялося на мережу АЗС з метою подальшої реалізації кінцевим споживачам. При цьому не виплачувався акцизний податок.

Слід зазначити, що після трагічної загибелі одного з власників мережі WOG Ігоря Єремєєва, менеджмент компанії шукає різні шляхи, щоб залишитися на плаву. Останнім часом збільшилися скарги на якість палива, яке реалізує мережа АЗС WOG – основні скарги пов’язані зі збільшенням витрати палива, частими поломками автомобілів і збільшенням витрат на ремонт.

Правда України

Світові трейдери продовжують підвищувати ставки на зростання курсу американського долара

kurs-dolara

Трейдери продовжують підвищувати ставки на зростання курсу долара, тоді як все більше експертів починають сумніватися в подальшому ралі американської валюти.

Індекс Bloomberg Dollar Spot, що відслідковує динаміку долара по відношенню до 10 основних світових валют, підскочив на 19% за останні півтора року, а 30 листопада завершив торги на рекордній позначці більш ніж за 10 років.

Завдяки настільки значному ралі різниця в кількості торгованих контрактів на подальше зміцнення американської валюти і ставками на її зниження на минулому тижні досягла 428,3 тис. в порівнянні з 411,2 тис., наблизившись до історичного рекорду, зафіксованого в січні – 448,7 тис .

Вісім з десяти найбільших банків світу за обсягом торгів валютними активами, включаючи Barclays, JPMorgan Chase і Goldman Sachs, очікують зростання курсу долара в 2016 році. Зокрема, аналітики Barclays прогнозують курс долара в парі з євро на рівні $1,05 до кінця наступного року, а експерти Goldman вважають, що курси американської та європейської валют зрівняються ще до кінця поточного року.

Тим часом економісти HSBC і Societe Generale не поділяють оптимізму своїх колег щодо перспектив долара.

“Враховуючи, як підскочив курс долара і обсяг ставок на його подальше зростання, ризики скорочення” довгих “позицій і корекції курсу видаються мені цілком реальними”, – заявив аналітик Societe Generale у Лондоні Кіт Джукс. На його думку, долар може впасти на 7%, до $ 1,13 за євро, перш ніж почнеться нова фаза зростання.

Згідно з прогнозом глави американського відділу валютних операцій HSBC Дарага Махера, долар може подешевшати до євро до $1,20 до кінця 2016 року.

Відзначається, що очікування зміцнення американської валюти засновані головним чином на перспективах швидкого посилення кредитно-грошової політики Федеральної резервної системи (ФРС) при збереженні або навіть розширенні стимулюючої програми Європейського центрального банку (ЄЦБ).

Тим часом, як показують історичні дані, ралі долара, як правило, сходить нанівець після першого підвищення ставки ФРС. Крім того, керівники американського ЦБ неодноразово підкреслювали, що зростання вартості кредитування в країні буде повільним і поступовим.

Правда України

З 1 січня 2016 року 280 тис домогосподарств можуть залишитися без енергопостачання

gaz-lichylnyky

З 1 січня 2016 року 280 тис домогосподарств, які користуються газом для підігріву води і не мають лічильника, можуть залишитися без енергопостачання. Про це повідомляє прес-служба НАК “Нафтогаз України”.

“Відповідно до вимог законодавства України, з 1 січня 2016 року газопостачання для домогосподарств, що користуються газом для підігріву води, повинно здійснюватися тільки за умови наявності лічильників”, – повідомляє компанія.

Як наголошується, станом на 1 листопада лічильники були встановлені в 75% домогосподарств цієї категорії; 280 тис домогосподарств, що користуються газом для підігріву води, ще не мають лічильника.

Згідно з даними компанії, станом на 1 листопада 2015 в Україні газифіковано близько 13 млн квартир і приватних будинків (без урахування даних по АР Крим). З них лічильниками газу оснащено близько 9,4 млн домогосподарств, або 72% побутових споживачів.

“При цьому майже всі споживачі, які використовують газ для опалення і вимагають найбільших обсягів палива, отримують його за даними лічильників. В результаті, близько 93% газу, використаного населенням, реалізується за даними лічильників, а 7% – за нормативами”, – повідомляє прес-служба.

“За жовтень 2015 в житловому фонді України було встановлено 22 200 лічильників газу, що на 6% більше, ніж у вересні. Всього з початку 2015 року з станом на 1 листопада було встановлено 235600 лічильників газу”, – повідомили в “Нафтогазі”.

Правда України

Найбільші українські банки стали дуже активно виводити готівку, повідомляє НБУ

banky-gotivka

Найбільші українські банки стали дуже активно знімати готівку, заявив учора на закритій нараді в Нацбанку з керівниками 40 найбільших банків першого заступник голови правління НБУ Олександр Писарук.

«Він приділив дуже багато часу валютному контролю. Сказав, що регулятор став приділяти йому набагато більше уваги, і виявив значне збільшення операцій з переведення в готівку коштів системними банками. При цьому Писарук підкреслив, що Нацбанк «накопичує цю інформацію і робить висновки». Пригрозив перевірками», – розповів голова правління одного з великих банків, який брав участь у зустрічі.

Також фінансисти розповіли про прозвучали звинувачення на маніпуляції. «Ще на нараді було сказано, що аналіз НБУ показує, що ряд великих банків систематично проводить операції, фіксуючи збитки від них. Писарук зазначив, що Нацбанк оцінює такі операції як «не є ринкові та спрямовані на переведення в готівку», і відстежує їх. У планах регулятора – напрямок виїзних перевірок у такі банки для встановлення справжніх причин проведення завідомо збиткових операцій», – повідомив нам заступник голови правління одного з банків.

Як уточнили самі фінансисти, у деяких банках вже повним ходом йдуть нацбанкові перевірки. І інспектуються саме операційні управління у зв’язку з чим, каси тимчасово не працюють і не обслуговують клієнтів.

Банкіри не стали приховувати зростання інтересу до готівкових операцій. Але запевняють, що не самі «йдуть в кеш», а роблять це під клієнтів. І, треба сказати, нічого дивного в такій поведінці клієнтів фінансисти не бачать. Ні в запитах компаній, які через загортання регулятором заявок не можуть придбати валюту на міжбанку і йдуть до нелегальних міняйл, ні – приватних осіб.

«На мій погляд, подібна тенденція пов’язана із зростанням попиту населення на іноземну валюту. Це нормальна ситуація, коли люди, на тлі ослаблення гривні, намагаються перевести свої заощадження в більш надійні грошові одиниці, такі як долар і євро, в надії уберегти їх від знецінення. Плюс до цього, населення відчуває побоювання щодо ситуації в банківській системі і можливості погіршення ситуації в конкретних банках, у зв’язку з ситуацією в економіці. В результаті вони намагаються не тримати кошти на депозитах і знімають їх», – зазначив аналітик Богдан Зварич.

Хоча банкіри трохи відкоригували його висновок: запевняють, що інтерес до української готівки сьогодні все-таки перевищує обсяги операцій з ВКВ. «Найбільший попит на гривневу готівку. Попит на валютну готівку в порівнянні з попередніми роками впав у рази у зв’язку з введенням НБУ обмежень: по зняттю з рахунків готівки кошти у валюті та проведення валютообмінних операцій», – запевнили банкіри.

Правда України

Влада США прийняла рішення прийняти більш суворі умови програм безвізового в’їзду на свою територію

США

Влада США прийняла рішення прийняти більш суворі умови програм безвізового в’їзду на територію США у зв’язку з терористичною загрозою, повідомляють західні ЗМІ з посиланням на заяву Білого дому.

Зокрема, людей, що в’їжджають в США, будуть перевіряти, чи відвідували до цього країни, які вважаються американською владою притулком для терористів.

Крім того, федеральні агентства США будуть більш тісно взаємодіяти з владою країн, громадянам яких дозволений безвізовий в’їзд, для збору інформації про мандрівників.

Також США мають намір розмістити групи фахівців в країнах, де існує небезпека повернення у них радикальних мусульман, які брали участь у бойових діях і плануючих надалі попрямувати в США.

ЗМІ зазначають, що адміністрація США також звернулася до Конгресу з проханням профінансувати додаткові заходи у сфері безпеки щодо осіб, які прибувають в США в рамках безвізового режиму.

За даними ЗМІ, безвізовий режим США діє відносно 38 країн

Правда України

У 2016 році курс долара в Україні буде коливатися в межах 22-32 гривень за долар

kurs-dollara

У 2016 році курс долара в Україні буде коливатися в межах 22-32 грн/дол.

Про це заявив головний фінансовий аналітик рейтингового агентства Віталій Шапран, коментуючи заяву Мінфіну про те, що офіційний курс на наступний року складе 24,1 грн/дол.

“Ми беремо ті межі, в яких курс коливався в 2015 році”, – пояснив експерт.

На початку листопада міністр фінансів Наталя Яресько назвала інший, більш оптимістичний курс, – 24,1 грн / $. У цьому немає нічого дивного, говорить старший економіст Олена Бєлан, це прогноз МВФ, і при складанні бюджету Мінфін орієнтується на нього.

Головними чинниками, які грають на зниження курсу гривні, зараз є необхідність збільшити резерви Нацбанку, а також погана ситуація на зовнішніх ринках, пояснює Шапран. Як відомо, МВФ вимагає від Національного банку збільшувати золотовалютні резерви. За різними оцінками НБУ вже викупив з ринку $ 1,5-2 млрд. А це знижує вартість гривні.

Ціни ж на продукти нашого експорту у світі – метал, руду і зерно – падають. А значить зменшується приплив валюти в країну. До всього цього додається негативне ставлення населення і бізнесу, які в даній ситуації скуповують долари, побоюючись погіршення ситуації. Ризики тут все ті ж: погіршення ситуації на сході країни, а також побоювання того, що МВФ може не надати черговий транш.

Втім, за умови, що співпраця з МВФ продовжиться, падіння курсу до 32 грн/$ швидше за все не відбудеться.

“Ціни на метал торік були на рівні $550 за тонну, а в цьому році в майже два рази нижчою – $280”, – відзначає Бєлан. Такого значного обвалу цін на наш експорт цього року швидше за все не відбудеться.

Як повідомлялося, у Мінфіні України вірять: курс долара впаде до Нового року. У відомстві заявляють, що ослаблення гривні, яке спостерігається останнім часом, має тимчасовий характер.

Правда України

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган запропонував путіну піти … у відставку

erdogan-putin

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган відкинув звинувачення президента Росії Володимира Путіна в торгівлі нафтою ІДІЛом і запропонував Путіну піти у відставку.

Про це він заявив у понеділок, виступаючи в Парижі після кліматичного саміту.

Ердоган заявив, що вся торгівля Туреччини нафтою і газом цілком легальна, і додав, що у випадку, якщо звинувачення Путіна будуть доведені, то він для збереження честі турецької держави піде у відставку.

При цьому він звернувся до російського президента з питанням, чи піде Путін у відставку, якщо його звинувачення не підтвердяться?

Як відомо, 24 листопада над Сирією був збитий фронтовий бомбардувальник Су-24 російської авіагрупи. За даними турецької влади, російський літак, перед тим як його збив турецький винищувач F-16, не реагував на попередження.

Літак впав в сирійській провінції Латакія біля кордону з Туреччиною, де базується російська авіація.

Туреччина заявила, що збила російський літак заради захисту свого суверенітету.

Путін назвав інцидент з літаком “ударом в спину, який завдали посібники терористів”.

На саміті в Парижі Путін заявив, що Туреччина збила російський винищувач, щоб зберегти свої канали нелегальної торгівлі нафтою з ІДІЛ.

Правда України

Зятя підрахуя ківалова екс-прокурора Подільського району Сергій Нечипоренко затримали за хабар

ziat-kivalova

У Києві за хабар у 150 тисяч доларів затримали працівника прокуратури Подільського району Києва та екс-прокурора цього району. Про це повідомляє Генпрокуратура.

ziat-kivalova

Відзначається, що вказані кошти зловмисники вимагали за закриття кримінального провадження відносно громадянина.

Дії злочинців кваліфіковано за ч. 4 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) КК України.

За скоєне кримінальне правопорушення їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років.

На даний час проводяться слідчі та розшукові дії з метою встановлення усіх обставин кримінального правопорушення. Також вирішується питання щодо обрання затриманим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За нашими даними, одним з підозрюваних є екс-прокурор Подільського району Сергій Нечипоренко – зять Сергія Ківалова, іншим – діючий заступник прокурора району.

Правда України

Банки вважають кидалами клієнтів, а українці звинувачують у шахрайстві банки

banky-kydaly

У більшості українських позичальників ментальність кидал. Багато власників бізнесу виїхали з країни, не розрахувавшись з кредитами, багато хто вирішив, що за дріб’язкову суму вони наймуть юридичну компанію, і та вирішить всі проблеми з боргами.

Про це розповів директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Костянтин Ворушилін.

“На жаль, у більшості українських позичальників ментальність кидал. Багато власників бізнесу виїхали з країни, не розрахувавшись з кредитами, багато хто вирішив, що за дріб’язкову суму вони наймуть юридичну компанію, і та вирішить всі проблеми з боргами. Але все виявилося не так просто. І відповідальність за фінансові розкрадання може настати і через 5-10 років. Тут немає короткого терміну давності”, – підкреслив чиновник.

При цьому, зазначив він, є і компанії, які дорожать своєю кредитною історією. “Наприклад, перекредитовуються в іншому банку і закривають свій обов’язок перед Фондом. І таких чимало. Ми продали цього року активи на торгах на суму 700 млн грн, а при цьому зібрали з банків 3,7 млрд грн. Це в основному гроші, які платять добросовісні позичальники, які думають про свою репутацію і про завтрашній день“, – розповів Ворушилін.

Як приклад він навів позичальників “Дельта Банку”, які погасили кредити на 1,5 млрд грн. “Правда, таких добросовісних виявилося тільки 1,5% від загального числа позичальників”, – розповів він.

Правда України

Банки закривають свої відділення і намагаються переводити роздрібні послуги в інтернет

banky-zakryvaut

Банки закривають свої нерентабельні відділення і намагаються усе більшу кількість роздрібних послуг перевести в інтернет. Але деякі установи готові йти далі – провести різке урізання своєї регіональної мережі, не відмовляючись від роботи в роздробі. Правекс-банк, на якого Intesa Sanpaolo не знайшла покупця, скоротив майже половину своїх відділень.

Банківська система пережила масштабне скорочення мережі. З 1 листопада 2014 року (вже після закриття відділень в анексованому Криму та на окупованому Донбасі) до 1 листопада 2015-го банківських офісів стало менше на 3861 (-23,57%). Велику частину цих відділень (2631) закрили через банкрутства проблемних банків, підрахував Центр економічних досліджень і прогнозування. Однак працюючі банки також скорочували присутність. Найбільше відділень закрили Ощадбанк (-769) і ПриватБанк (-209). Але, враховуючи їхні розміри, клієнти цього просто не помітили: мережі зменшилися на 15% і 7% відповідно.

Кардинальну трансформацію пережив Правекс-банк. За рік він закрив 114 відділень, мережа скоротилася майже вдвічі – на 44,88% – з рівня 254 відділень. Тепер у нього 140 відділень. І якщо ще рік тому Правекс-банк займав 5-е місце в країні за кількістю відділень, то зараз не входить навіть в топ-10. НБУ поки що зазначає цифру відділень у 186 шт. на 1 жовтня.

На сайті Правекс-банку все ще зазначено, що у них «більше 287 відділень» (рівень кінця 2012 року), максимальне охоплення мережі було на початок 2009 року – 602 офіси. У відповіді на запит в банку не зазначили, скільки у них відділень, але оцінили скорочення мережі за рік у 97 офісів. У банку стверджують, що їхні дії економічно доцільні. «Витрати банків зростають, а доходи не збільшуються. Тому банк раціоналізує мережу і переглядає канали взаємодії з клієнтами. Ми проаналізували відділення з погляду доходів, витрат, обсягів залучення депозитів та інших параметрів. І пішли з міст, які нам не цікаві», – розповів голова правління Правекс-банку Тарас Кириченко.

У банку не коментують зв’язок між корекцією роздрібної стратегії та зривом угоди із продажу банку. Ще 23 січня 2014 року Intesa Sanpaolo повідомила про продаж банку компанії бізнесмена Дмитра Фірташа за 74 млн євро. У травні 2015-го було оголошено про зрив угоди. «Договір, укладений 23 січня 2014 року, було розірвано, оскільки до сьогодні банк не отримав дозволу від контролюючих органів на завершення угоди», – пояснювали тоді в прес-службі Правекс-банку.

Правекс-банк цього року закрив відділення у 48 невеликих містах і 6 селищах міського типу. До поточного моменту банк пішов, зокрема, з таких 42 населених пунктів, як Миронівка, Вишгород, Березань (у Київській області), Охтирка, Конотоп, Шостка (в Сумській), Знам’янка, Олександрія, Світловодськ (в Кіровоградській), Енергодар , смт Веселе (у Запорізькій), Ніжин, Городня, Прилуки (в Чернігівській), Сміла (у Черкаській), Каховка (в Херсонській), Нетішин (у Хмельницькій), Балаклія, Вовчанськ, Червоноград, Лозова, Первомайський, смт Сахновщина (в Харківській), Кузнецовськ (у Рівненській), Комсомольськ (у Полтавській), Іллічівськ (в Одеській), Дрогобич, Стрий, Жовква (у Львівській), Хуст (у Закарпатській), Бердичів, Коростень, смт Любар (в Житомирській), Дніпродзержинськ, Жовті Води, Новомосковськ, П’ятихатки (у Дніпропетровській), Бар, Жмеринка, Могилів-Подільський, Тульчин, смт Вороновиця (у Вінницькій).

Їхнім клієнтам запропоновано обслуговуватися у відділеннях Правекс-банку в обласних центрах. «Приймаючи рішення про закриття, ми оцінювали кожне місто, кожен населений пункт, виходячи з можливостей і потенціалу подальшого розвитку. До уваги брався ряд факторів: вартість оренди, локація, прибутковість, депозитний портфель, наявність конкурентів у регіоні, зручність для клієнтів», – уточнили в прес-службі банку.

Навіщо клієнту з невеликого міста їздити за кожною операцією до обласного центру, якщо можна перейти в інший банк, незрозуміло. Але в банку запевнили, що «докладають максимум зусиль для того, щоб перевести клієнтів на обслуговування у найближчі міста».

За словами голови правління, така стратегія не означає скорочення роздрібного бізнесу. «З населенням можна працювати і через інші канали, крім відділень, наприклад, через інтернет. Так чинять зараз багато банків, тому що великі мережі відділень втрачають свою актуальність», – сказав Тарас Кириченко. Але ефективність цієї стратегії невисока. За три квартали громадяни забрали з рахунків Правекс-банку 374 млн грн, що становить 18% його портфеля. Для порівняння: усі інші платоспроможні банки за аналогічний період наростили загальний портфель на 1,5% (з урахуванням валютних вкладів, перерахованих за офіційним курсом).

Українські банки дотримуються політики зниження присутності в регіонах, багато з них справді бачать гарні можливості для свого подальшого розвитку через онлайн-канали, але ніхто не сказав, що хоче закрити половину мережі. «Кредитування практично заморожено, і банкам дуже складно заробляти на процентних доходах. А комісійні доходи в інтернет-банкінгу завжди високі», – говорить голова правління банку Дмитро Гриджук.

Бувають ще й особливості різних країн. Наприклад, російський Альфа-Банк має намір закрити частину відділень у 15 містах РФ з населенням до 300 тис. чоловік. Але на українському ринку група діє інакше. «Ми переглядаємо канали продажів, робитимемо фокус на альтернативні канали – інтернет, брокерів, – розповів директор з розвитку роздрібного бізнесу Артур Атанов. – Ми провели невелике скорочення відділень у 2014 році. На даний момент ми вважаємо нашу мережу оптимальною і не будемо її скорочувати, скоріше, навпаки, плануємо органічне зростання кількості відділень з 2016 року. У цей час це можна зробити якісно, ефективно і недорого».

Правда України

Долар як глобальна валюта поступово дорожчає і переходить у нову фазу зростання

dolar-dorozhchae

Нинішня ситуація у глобальній економіці характеризується такими фактами.

1. Долар як глобальна валюта поступово дорожчає й кілька тижнів тому перейшов у нову фазу зростання. Це один з ключів до розуміння як сьогоднішньої ситуації у світі, так і можливих перспектив її розвитку.

Можна заперечити, що історії відомі моменти, коли долар суттєво дорожчав. Однак тоді економіка США мала більшу вагу у світі, кількість американської валюти та квазівалюти поза межами США була меншою, а глобалізація не зайшла настільки далеко, щоби зростання курсу долара вдарило по більшості економік.

Тож поглинання Штатами раніше емітованих євродоларів не могло стати проблемою ні для Америки, ні для світу. Наприклад, протягом 2000-2002 років індекс долара досягав значення 120 – на 20% вище, ніж зараз.

Однак у 2001 році ВВП США становив майже 32% світового у номінальному численні, а в 2014 році – лише 22% за даними МВФ. У 1980-х роках значення американської економіки було ще більшим – 35% глобального ВВП.

Зростання курсу долара разом з тривалим висхідним трендом на американському фондовому ринку змінили відплив грошей та квазігрошей із США на приплив. Це поступово призведе до перегріву фондового ринку та американської економіки.

Ідеться про аномальний сукупний попит: навіть якщо темпи зростання ВВП при цьому будуть невисокими, а надлишок попиту трансформується в інфляцію, то без нього економіка розвивалася б більш рівномірно.

Однак з ним є ризик надмірного росту галузей, орієнтованих на виробництво споживчих товарів. Врешті-решт це загрожує обвалом, подібним до того, який відбувався на американському ринку нерухомості у 2007-2009 роках.

Негативні наслідки перегрівання фондового ринку мають подібний логічний ланцюжок: активи спочатку зростають занадто швидкими темпами, їх ціни стають захмарними, але раніше чи пізніше бульбашка лопається, що призводить до масштабних втрат у фінансовому секторі та економіці в цілому.

Той факт, що розворот потоку грошей та квазігрошей уже почався, засвідчує динаміка їх залишків поза межами США.

У статті про домінування долара, ідеться про те, що 55% світових активів – акцій, облігацій, інструментів грошового ринку – знаходиться під управлінням американських менеджерів з управління активами.

Їм відома прірва між американською економікою та рештою світу. Тож у тому, що вони продаватимуть свої активи і переводитимуть капітал у США, нема сумніву.

Тобто глобальне фінансове домінування Штатів є організаційним містком, за допомогою якого “різниця потенціалів” між економіками США та решти світу трансформується в рух – потік капіталу в Америку, який спричиняє подорожчання долара та перегрівання економіки. Наслідки цього США ще пожинатимуть.

2. Економіки більшості країн світу вповільнюються, багато з них входять в рецесію.

Серед потужних країн у фазі економічного спаду перебувають Росія, Бразилія, Тайвань, Фінляндія. Головною фундаментальною причиною цієї тенденції є низхідна фаза довгого економічного циклу, характерна зростанням ефективності виробництва внаслідок масового впровадження нових технологій.

Основною тактичною, поверхневою й позірною причиною, а радше приводом є вихід США із QE3, який відбувся у 2014 році. Фактор, який підсилює проблеми ресурсних економік, – зниження глобальних цін на сировину як наслідок головної фундаментальної причини, що детальніше описано в попередній частині аналізу.

Особливу увагу в цьому контексті слід звернути на Китай. Його економіка, яка зростала шаленими темпами протягом десятиліть, у свідомості інвесторів є потужним редутом зростання світового ВВП та розвитку глобальної торгівлі.

З КНР, мабуть, довго ніхто не виводив поспіхом капітал під натиском макроекономічних проблем у країні, що так характерно для країн, які розвиваються, і регулярно трапляється в них. Сума іноземного капіталу, накопиченого в Піднебесній за весь цей час, колосальна.

Зараз така перспектива стає реальною. Одне лише усвідомлення цього може довести багатьох до паніки. Тісний зв’язок між доларом і юанем робить китайську продукцію надто дорогою у світі, знижує попит на неї і б’є по показниках зростання.

Що дорожчим буде долар, то нижчими будуть показники приросту ВВП Китаю. З іншого боку, Піднебесна може відв’язати юань від долара і провести девальвацію, намагаючись втримати економіку на траєкторії швидкого зростання з раніше запланованим показником – 7% приросту у 2015 році.

Однак такий крок дасть старт масовому відпливу капіталу з КНР, який буде тим більшим, чим більше інвестори звикли до стабільності китайської грошової одиниці. У будь-якому разі проблеми китайської економіки ще проявляться.

Ситуація у решті економік світу класична і добре відома українцям з недавнього власного досвіду. Дефіцит платіжного балансу призводить до паніки на валютному ринку, проблем банківської системи, зменшення реальних доходів населення, труднощів з фінансуванням бюджетного дефіциту.

Під час Великої рецесії 2008-2009 років економіки країн, що розвиваються, скорочувалися через падіння американської економіки. Нині вони одна за одною входять у рецесію, бо народне господарства США розвивається з унікальними для світу темпами та структурними показниками.

В обох випадках кризові ситуації ініціювали відтік капіталу з країн, що розвиваються, до Сполучених Штатів. Однак якщо вісім років тому це допомогло американській економіці, то зараз – однозначно шкодить.

З огляду на це тоді масштабне друкування грошей Федеральною резервною системою мало позитивний вплив на народне господарство США, а з ним – і країн, що розвиваються, принаймні спочатку і частково. У нинішніх умовах використання цього інструменту може призвести до руйнівних наслідків.

Це доводить, що не можна застосовувати одні і ті ж інструменти економічної політики при однакових економічних показниках, не проаналізувавши картину в цілому. Нехтування цим правилом може призвести до великого лиха.

3. Валюти більшості країн знецінюються. Наслідки масштабні: проблеми у банківських системах, різке зростання держборгу, масовий відплив капіталу, скорочення золотовалютних резервів. Боротьба урядів з цими проблемами відволікає ресурси від розвитку і робить різницю між ними і США ще разючішою.

Особливої уваги заслуговують орієнтовані на експорт економіки через падіння глобальних цін на сировинні матеріали. Наприклад, експортери нафти й газу за період високих цін на енергоносії накопичили значні золотовалютні резерви.

Зараз перед ними стоїть дилема: компенсувати новоутворений дефіцит платіжного балансу золотовалютними резервами, підтримуючи рівень життя свого населення незмінним, або збалансувати приплив і відплив валюти за допомогою девальвації національної грошової одиниці.

Як відомо, РФ зробила акцент на девальвації рубля, тому бореться з проблемами, спричиненими нею: інфляцією, банкрутством банків, відпливом депозитів. Саудівська Аравія утримує курс ріала незмінним, і вже отримала попередження від МВФ: якщо триматиметься цієї політикиі, то вичерпає резерви за п’ять років.

Нова хвиля зростання вартості долара, яка вже розпочалася, призведе до ще одного витка знецінення грошових одиниць багатьох країн світу, відпливу капіталу з них, подальшого зниження темпів розвитку їхніх економік, наростання інших макроекономічних та фінансових проблем у цих країнах.

На цьому тлі економіка та фондовий ринок США виглядатимуть ще яскравіше, ніж зараз. Однак така ситуація не може зберігатися в довготривалому періоді, оскільки Сполучені Штати суттєво інтегровані у світову економіку, передусім у фінансовому плані, а потенціал їхньої економіки обмежений, хоч і дуже великий.

4. Золотовалютні резерви – ЗВР – багатьох країн світу скорочуються. Це відбувається у тісній взаємодії із знеціненням національних валют.

Майже нема країн, які б уникнули зменшення резервів, незважаючи на те, якими темпами відбувається знецінення їхніх грошових одиниць у відповідь на відплив капіталу та погіршення торговельного балансу.

За рік, з вересня 2014 року до вересня 2015 року, золотовалютні резерви Бразилії скоротилися на 14 млрд дол або 3,8%, Китаю – 373,7 млрд дол або 9,6%, Індонезії – 9,5 млрд дол або 8,5%, ПАР – 3 млрд дол або 6,1%, Росії – 83 млрд дол або 18,3%, Саудівської Аравії – 91,6 млрд дол або 12,1%.

Переважна більшість цих грошей пішла на американський фондовий ринок. Проблема полягає не стільки в наслідках зменшення ЗВР для національних економік, скільки у його впливі на економіку та грошову одиницю США.

Річ у тім, що влітку 2015 року ліквідні американські активи поза межами США складалися з 569 млрд готівкового долара, 6,18 трлн дол держоблігацій та 2,28 трлн депозитів нерезидентів в американських банках. Близько половини від загальної суми перебувало у ЗВР центральних банків усіх країн світу.

Якщо ці запаси витрачатимуть на підтримку курсу національних валют, то США можуть зіткнутися з великим припливом грошей і квазігрошей. Такий сценарій – не суто гіпотетичний. Якщо глянути на розподіл власності на держоблігації США за країнами, то до таких висновків можна прийти з огляду на низку моментів.

По-перше, недаремно глобальні інвестори уважно стежать за Китаєм. Ця країна накопичила колосальні обсяги ЗВР – 3,5 трлн дол в кінці вересня – і є найбільшим власником американських держоблігацій – 1 271 млрд дол в кінці серпня.

Подейкують, що протягом кризи 2008-2009 років офіційні особи США щотижня телефонували в КНР, запевняючи китайців, що дефолту за американськими державними зобов’язаннями не станеться. Тоді Піднебесна могла дозволити собі зачекати кращих часів і не робити розпродажу держоблігацій США.

У нинішній ситуації при зростанні вартості долара Китаю доведеться витрачати ЗВР або на підтримку курсу юаня женьміньбі, або на погашення витоку капіталу при девальвації національної грошової одиниці.

Золотовалютні резерви Народного банку Китаю скорочуватимуться не залежно від сценаріїв розвитку подій. Питання лише у величині цього зниження.

Порівняно невелика паніка на глобальних ринках призвела до зменшення золотовалютних резервів КНР на 100 млрд дол у серпні. Ці гроші уже створюють ажіотажний попит на американських фондових ринках, про що свідчить динаміка останніх. Що буде, коли ситуація погіршуватиметься стрімкіше, – питання відкрите.

По-друге, треті за обсягом запаси держоблігацій США перебувають у власності групи країн-експортерів нафти, включаючи Росію, Казахстан, арабські країни. В умовах низьких цін на нафту ЗВР цих країн поступово скорочуватимуться. Як наслідок американські гроші та квазігроші повертатимуться у США.

У 2014 році повідомлялося, що Росія у відповідь на відплив капіталу, спровокований не в останню чергу санкціями з боку США, витрачала із ЗВР кошти, розміщені у казначейських облігаціях США, нібито бажаючи “насолити” Америці.

РФ мала вибір, адже могла продавати інші активи. У випадку широкого переліку інших країн вибору практично нема, тож їхні центробанки позбуватимуться передусім доларових активів як найбільш ліквідних та дорогих.

По-третє, подібне стосується Бразилії та інших країн, які зав’язані або на експорт сировини, або на економіку Китаю, яка вповільнюється. Тож ідеться про сотні мільярдів доларів, які повертатимуться до США, чого, мабуть, ніколи не було.

Ці гроші призведуть до подорожчання долара, надуватимуть бульбашку на американському фондовому ринку і штовхатимуть економіку у фазу перегріву. Америка стане заручницею експорту доларів, чим вона займалася протягом багатьох років. Наслідки важко прогнозувати, бо такого в історії ще не було.

5. Глобалізація насичується, глобальна торгівля переходить у фазу стагнації, з’являються перші ознаки кризи. Це другий ключ до розуміння економічної ситуації у світі та перспектив її розвитку. Усі описані тенденції накладаються на один потужний глобальний процес, про який почали говорити порівняно недавно.

Просування продукції провідних економік на глобальні ринки, ймовірно, досягло природного насичення. Тобто усі товари і послуги уже присутні на всіх ринках. Якщо ж не присутні, то через закритість або бідність країн, наприклад у КНДР.

Подальше зростання обсягів глобальної торгівлі можливе лише за умови появи абсолютно нових продуктів чи формування нових потреб людини. Така перспектива, ймовірно, тісно пов’язана з переходом до нового технологічного укладу і потребуватиме наукового прориву, який ніколи не давався людству легко.

Цей сценарій можливий, але його швидка реалізація малоймовірна. Більш вірогідний варіант кількарічної стагнації глобальної торгівлі, яка уже почалася. Динаміка зовнішньоторговельного обороту 20 найбільших економік показує, що їх зовнішня торгівля зростала більш ніж на 1,6% щорічно, починаючи з 2011 року.

Ці країни є провідними зовнішньоекономічними партнерами усіх країн, тому добре репрезентують міжнародну торгівлю. Їх сукупний номінальний ВВП становить 80% від світового, тому вони добре представляють і глобальну економіку.

Наведені темпи приросту низькі з огляду на історичні темпи глобалізації. Валютний оборот з пікового 2008 року – тоді він був завищений через перегрівання глобальної економіки – зростав щорічно лише на 0,45%. Це масштабна стагнація.

По-перше, якщо нема розвитку торгівлі та збільшення валютного обороту, то нема потреби у зростанні кількості глобальної валюти, функцію якої виконує долар. Це означає, що ті 2,2 трлн дол грошей та квазігрошей, які покинули США з 2011 року до першої половини 2015 року, не зможуть знайти собі застосування.

Вони або лежатимуть мертвим вантажем у ЗВР країн світу, спричиняючи надмірне збільшення монетарної бази у них та провокуючи розкручування інфляційної спіралі, або повернуться до США, спричинивши перегрівання економіки країни.

Ці гроші спочатку пішли у різні країни світу, стимулюючи їхні економіки, а тепер поступово повертатимуться до Америки.

По-друге, коли глобальна торгівля стагнує, то всі чи більшість країн світу втрачають ключовий драйвер росту. Якщо одна група країн виграє, то інша обов’язково програє. Хороша ілюстрація – ситуація на ринку нафти.

Зростання обсягів видобутку “чорного золота” у США призвело до суттєвого скорочення американського імпорту, автоматичного зменшення обсягів експорту країн-постачальниць нафти та надходження валютної виручки в їхні економіки.

Від падіння цін на нафту та інші сировинні матеріали виграли нетто-імпортери, а програли нетто-експортери. Якби ринок розширювався, то свою частину вигоди могли б отримати одні й інші. Такі гойдалки підривають стабільність глобальної економіки, створюючи хитку фундаментальну основу для фінансових ринків.

КНР як “мануфактура світу” не може залишатися осторонь цих проблем. Навпаки, вона має шанси опинитися в їх епіцентрі, що спровокує реакцію фінансових ринків.

Обсяги глобальної торгівлі у грошовому вимірі почали скорочуватися у 2015 році через подорожчання долара і падіння цін на сировину. Це говорить про те, що глобалізація не просто перебуває у стагнації, а демонструє перші паростки кризи.

Очевидно, якщо скорочення валютного виміру міжнародної торгівлі триватиме, то багато нових проектів у світі, розрахованих на глобальний ринок, заморозять, а фінансове становище існуючих суттєво погіршиться. Це ще один фактор появи макроекономічних проблем в багатьох економіках світу.

По-третє, ресурсні економіки великою мірою залежать від розвитку глобальної торгівлі, тому по них сильно б’є її стагнація і робитиме це надалі. Йдеться не лише про такі невеликі у світовому масштабі країни, орієнтовані на експорт сировини, як Україна, а про економіки, які входять у двадцятку найбільших.

У кожному регіоні світу є величезні країни, які потерпатимуть від наслідків стагнації глобальної економіки. За таких умов можна говорити про наближення глобальної економічної кризи, спричиненої кризою міжнародної торгівлі.

Найгірше те, що світ не буде кому рятувати, бо зростання економіки США, імовірно, вичерпується, а найближчий кандидат на роль рятівника світу – Індія – має занадто мало економічної ваги у світі.

По-четверте, масштабні капіталовкладення, які роками ішли з розвинутих економік у країни, що розвиваються, були тісно пов’язані з розвитком глобальної торгівлі. Китай виробляє готові товари, для цього він купує сировину у Бразилії за гроші, що стимулюють бразильського товаровиробника, який працює на внутрішній ринок.

На кожній ланці цього ланцюжка створювалися численні виробничі потужності, для цього залучали сотні мільярдів, якщо не трильйони доларів США. Тепер створювати потужності нема сенсу, бо глобальна торгівля стагнує.

Наслідком цього стане не лише відсутність нових капіталовкладень у країни, що розвиваються, в колишніх обсягах, а й продаж активів, розташованих там, з наступним виведенням капіталу і переведенням його в безпечну гавань. Такою в теперішніх умовах інвесторам здаватимуться передусім Сполучені Штати.

По-п’яте, соціальні і політичні наслідки стагнації глобалізації будуть неймовірними. Поки міжнародна торгівля стрімко розвивалася, проти цього була лише купка антиглобалістів, яка не мала впливу, особливо в матеріальному плані.

Криза глобалізації вдарить по кишенях мільярдів людей. Соціальна напруженість різко виросте. Частково це спостерігається протягом кількох років, починаючи з Арабської весни, але кінця-краю цьому не видно. Чим усе закінчиться – невідомо.

Правда України

Вурдалака фірташ буде заарештований в Україні бійцями полку “Азов”

firtash-azov

Бійці “Азова” погрожують заарештувати олігарха Дмитра Фірташа, якщо цього не зроблять правоохоронці. Про це йдеться у заяві командира батальйону Андрія Білецького.

“Моя особиста позиція та позиція нашого громадянського руху “АЗОВ” полягає у тому, що, як тільки нога цього перевертня стане на Українську Землю – він має бути негайно заарештований. Він має бути негайно відданий під суд. І ця справа має бути показовою, тут, в Києві, а не в Америці”, – йдеться у заяві Білецького.

При цьому Білецький запевняє, якщо Фірташа не заарештують правоохоронці, то це зробить він з бійцями “Азова”.

“Якщо наша влада не заарештує Фірташа у час його перетину кордону – разом із ветеранами нашого руху, моїми бойовими побратимами, ми організуємо та здійснимо його громадський арешт”, – заявив Білецький.

На його думку, Фірташ має сидіти у в’язниці, а його власність слід націоналізувати.

Білецький звинувачує Фірташа у тому, що його дії були “частиною російської економічної, політичної та культурної експансії України”.

Такж, за словами Білецького, Фірташ безпосередньо пов’язаний із фінансуванням “тітушек” та вбивць Небесної Сотні.

Як відомо, глава МВС Арсен Аваков заявив, що Фірташа затримають, як тільки він приїде в Україну.

Правда України

Вже з 1 січня 2016 року ціни на ліки в Україні можуть зрости на 15-20%

ciny-liky

Вже 1 січня українців чекає неприємний сюрприз. Ціни на ліки знову можуть зрости, на цей раз значно – за оцінками фармацевтичного ринку, як мінімум на 15-20%. Причина цінового стрибка – бажання Мінфіну підвищити ставку ПДВ на ліки до 20%. У МОЗ ініціативу не підтримують і попереджають про негативні наслідки зростання вартості медикаментів. Втім, у Кабміні запевняють, що для пацієнтів будуть передбачені компенсатори у вигляді адресної субвенції, однак вони будуть діяти лише протягом року. Пацієнти і фармринок вже назвали пропозицію чиновників “злочином і катастрофою”.

В рамках податкової реформи Міністерство фінансів ініціює підвищення ставки ПДВ на ліки з 7% до 20%, заявила заступник міністра фінансів Олена Макеєва в ході “Українського фармацевтичного форуму”. За її словами, пакет законопроектів про податкову реформу і держбюджеті на 2016 рік буде винесено на засідання уряду 30 листопада.

Чиновники мають намір скасувати всі пільги з ПДВ для економіки. “Це пов’язано з нашою стратегією, з нашими принципами справедливості і рівності”, – заявила Олена Макеєва. За її словами, спеціального режиму ПДВ будуть позбавлені, наприклад, та сільськогосподарські компанії.

За підрахунками Мінфіну, підвищення ставки ПДВ на ліки призведе до додаткових надходжень до бюджету до 10 млрд грн. Макеєва обіцяє, що ці кошти підуть не в загальний фонд держбюджету, а в спеціальний. З нього будуть фінансуватися програми медичної допомоги малозабезпечених верств населення, наприклад, на часткову компенсацію вартості ліків в аптеках, так звану реімбурсацію.

“Ми зустрічаємося з фармацевтичним бізнесом досить часто, і його представники добре розуміють нашу філософію. Я переконана, що вони б її навіть прийняли, однак за умови функціонування програм адресної підтримки пацієнтів, приміром, реімбурсації. Ми не вважаємо це резервом, так як мова йде про спеціальному фонді. Іншими словами, цей фінансовий ресурс повинен бути витрачений виключно на підтримку малозабезпеченого населення, програми охорони здоров’я”, – пояснила Олена Макеєва.

Втім, чиновник уточнила, що Мінфін тут зіткнувся з проблемою: у МОЗ не розроблені реформи за реімбурсації, страховій медицині та інших програм.

“Правильно було б запускати реімбурсацію, як стверджують в самій галузі. У квітні глава МОЗ говорив, що пілотний проект реімбурсації за інсуліну має запрацювати до кінця року. Фармацевти відзначають, що реалізація проекту так і не була розпочата”, – повідомила Макєєва.

Вона також зазначила, що Мінфін зацікавлений в тому, щоб діяв “прозорий і зрозумілий механізм розподілу грошей з соцфонду”.

“Ми проводимо консультації з Міністерством охорони здоров’я майже кожен день, сьогодні у нас є кілька пропозицій. Вже зрозуміло, що реімбурсації не буде, тому буде адресна субвенція”, – заявила заступник міністра фінансів.

При цьому джерело в Кабміні повідомив, що в перспективі система компенсаторів буде передбачати адресну допомогу безпосередньо пацієнту через систему карткової персоналізації.

“Перш ніж запустити цей механізм, необхідно, щоб в повному обсязі в Україні заробили стандарти (протоколи) лікування всіх захворювань”, – зазначило джерело.

Тому уряд планує в перехідних положеннях до Податкового кодексу прописати норму про зобов’язання Кабміну розробити систему реімбурсації.

“Субвенції будуть працювати лише протягом року, як і підвищена ставка ПДВ з відрахуванням до спецфонду, – підкреслив наш співрозмовник в уряді, – Якщо відновиться економіка, то правильним було б дотримуватися положень директиви ЄС, де прописані пільги з ПДВ на соціальні продукти харчування та ліки”.

У МОЗ визнають відсутність відповідних програм. Але заступник міністра охорони здоров’я Ігор Перегінець пояснив, що “Мінфін не розуміє, що реімбурсація – це не просто виділення коштів для монетизації соціальних пільг”, як, наприклад, субсидії на оплату комунальних послуг.

“Так не можна зробити з ліками. Ми не готові до цього. Тому говорити, що нам дадуть 10 млрд грн, а ми їх ефективно використовуємо, з нашого боку було б нечесно, оскільки у нас немає відповідних інструментів”, – зазначив він.

Позицію МОЗ поділяють і представники фармацевтичної галузі. Так, Володимир Ігнатов зазначив, що всі механізми компенсації подорожчання, про яких говорить Мінфін, “в реальності на сьогодні не існують і не можуть заробити в найближчій час”.

Не вірять в райдужні перспективи і пацієнти. “Реімбурсацію так просто не введеш. На це необхідно два роки. МОЗ тільки починає розробляти цю систему”, – пояснила Ольга Стефанишина.

Разом з тим, і галузь, і МОЗ ініціативу Мінфіну про підвищення ПДВ на фармпрепарати не підтримують.

“Ліки, які купуються в аптеках, автоматично стануть дорожче, – попередив Ігор Перегінець. – А оскільки в Україні майже 100% ліків продається в роздробі, то підвищення сплатити споживач”.

При цьому чиновник зазначив, що останнім часом споживання препаратів в Україні істотно знизилося.

“На 22% менше люди стали використовувати ліки, щоб контролювати свої хронічні стани, наприклад, гіпертонію, тому що не можуть собі дозволити (купувати дорогі ліки, – ред.). А це може привести до інфаркту, який лікувати набагато дорожче. Ми проти того, щоб соціальний продукт, за який люди платять готівкою, подорожчав”, – заявив Ігор Перегінець.

Ідея підвищення ставки ПДВ на ліки пацієнтські організації прирівнюють до злочину, а фармацевтичні компанії називають катастрофою для ринку, оскільки це призведе до зростання вартості препаратів.

“Економічна доступність ліків стане катастрофічно низькою на тлі зростаючих витрат населення на продукти харчування і комунальні послуги”, – впевнений Володимир Ігнатов.

“Підвищувати ПДВ на ліки – це злочин, – не приховувала своїх емоцій Ольга Стефанишина. – Зараз будь-яка людина, зайшовши в аптеку, відчуває себе, як в ювелірному магазині, тому що не може собі дозволити навіть мінімальні краплі від нежитю купити. Якщо Мінфін підвищить ПДВ – стане ще гірше!”

Ігнатов зазначив, що в разі підвищення ПДВ до 20% Україна стане однією з небагатьох країн Європи, де існує така висока ставка податку.

“В ЄС ставка ПДВ на ліки становить приблизно у середньому 7%. Приміром, в одній з найбільш “бідних” країн Євросоюзу – Франції – ставка ПДВ на рецептурні препарати становить близько 3%”, – розповів він.

Мало того, що в ЄС ринок ліків у вартісному вираженні, як мінімум, на 60% оплачується за рахунок медичних страхових фондів, а в Україні – на 90% за рахунок пацієнтів.

“Підвищення податку Кабмін перекладає прямо на плечі пацієнтів, обіцяючи, що може бути коли-небудь він запустить механізм компенсації зростання цін для незаможних. Так цього ніколи не станеться! Те ж саме обіцяли, коли вводили ПДВ до 7%. Фактично уряд своїми діями готує грунт для соціального вибуху”, – попередив Володимир Ігнатов.

При цьому фармацевти вважають, що сама ідея зрівняти ставку ПДВ на всі товари, послуги і ліки на рівні 20% – дефективна.

“Одна з глобальних цілей ПДВ – лімітувати споживання, тобто, чим більше ти споживаєш, тим більше ти платиш. Але ліки ж ми споживаємо не від того, що хочемо отримати від цього задоволення, – це не цукерки, не машини, не морозиво, не сигарети, не алкоголь. Ліки пацієнти змушене споживають, виходячи з того, що людині нікуди подітися – небудь в могилу, або лікуватися”, – зазначив Володимир Ігнатов.

“Якщо мета підвищення ПДВ – полегшити адміністрування податків, то метод обраний невірний і недостойний, адже всі ці підвищені витрати будуть оплачуватися з кишені пацієнта”, – заявив Іван Глушков.

Він зазначив, що після підвищення ПДВ з 7% до 20% ціни на ліки зростуть, як мінімум, на 15-20%.

“Учасникам фармринку потрібно буде більше оборотного капіталу, який сам по собі коштує грошей”, – пояснив він.

Перший заступник міністра охорони здоров’я Олександра Павленко повідомила, що Олену Макєєву запросили прийти у вівторок, 1 грудня, на засідання робочої групи МОЗ з дерегуляції фарміндустрії, де вона представить проект того, як будуть витрачатися кошти від підвищення ПДВ.

Разом з тим, у випадку якщо уряд і парламент все-таки підуть на підвищення ПДВ на ліки, то у грудні варто чекати різкого сплеску аптечних продажів.

Пацієнти напередодні стрибка цін почнуть закуповувати необхідні препарати на кілька місяців вперед. У свою чергу, на початку наступного року це викличе суттєве падіння обсягів продажів ліків, і, цілком можливо, що прогнози Мінфіну про зростання надходжень до держбюджету не виправдаються.

Правда України