У віці 92 років у Празі померла радіо- і тележурналістка Каміла Моучкова.
Вранці 21 серпня 1968 року вона першою в прямому ефірі повідомила співгромадянам про окупацію Чехословаччини військами Варшавського пакту.
Каміла Моучкова згадувала, як під час ефіру до студії дістались радянські вояки й намагалися зупинити випуск новин. Незважаючи на небезпеку, вона все ж встигла передати найважливіше – новину про окупацію країни. Як повідомляють ЗМІ, після цього журналістку «вивели зі студії радянські вояки з націленими на неї автоматами».
Згодом журналістка пояснила, що діяти інакше не могла: «Якщо маєте цю професію, так потрібно її виконувати і в доброму, і в злому», адже тоді «важливо було одне: надати допомогу, службу чи необхідну інформацію співгромадянам про поведінку і рух окупаційних військ».
Незважаючи на всі спроби продовжити журналістську працю, після 1968 року двері радіо- і телестудій для Каміли Моучкової закрились. У ці складні часи не підтримала її й родина, зокрема, не дочекалась допомоги від батька, члена комуністичної партії Чехословаччини Вілема Нового, який активно підтримував владний режим.
Про розбіжності в поглядах, які привели до розриву контактів із батьком на багато років, Каміла Моучкова розповіла в документальному фільмі Радіо Свобода «Весна 68».
Після 1968 року Каміла Моучкова довший час була змушена працювати прибиральницею, продавчинею, офіціанткою. Незважаючи на переслідування режиму, в 1977 році однією з перших поставила свій підпис під «Хартією 77» – документом громадської ініціативи, яка критично ставилася до влади комуністів.
Тільки після демократичної Оксамитової революції 1989 року Каміла Моучкова змогла повернутися до журналістики, також співпрацювала і з Радіо Свобода, уважно стежила за розвитком подій в Європі, в тому числі і в Україні.