Саакашвілі назвав роботу, яку знайшов собі в Нідерландах

Колишній президент Грузії, лідер української партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі заявив, що знайшов собі заробіток у Нідерландах, де він зараз живе.

Як написав він у фейсбуці, він «домовився з Академією спікерів Нідерландів про співробітництво».

«Поки я в Європі, буду заробляти на життя лекціями. В Академії дуже класний колектив, мене вони вразили хорошим знанням специфіки нашого регіону і правильними цінностями. Сподіваюся, довго читати лекції мені не доведеться, а досвід буду використовувати не для лекцій, а для усунення олігархів від влади і реальної реформації», – заявив він.

Міхеїл Саакашвілі останнім часом, після повернення його з України за процедурою реадмісії до Польщі, звідки він 2017 року незаконно прорвався через державний кордон на українську територію, живе в Нідерландах, громадянкою яких є його дружина. Він періодично заявляє про рішучість повернутися чи й «прорватися» до України, куди йому заборонений в’їзд на три роки, і, як і раніше, говорить про прагнення скинути українську владу.

Крім того, він після видалення його з України заговорив і про бажання скинути нинішню владу Грузії, де проти нього ведуться чи вже доведені до суду з винесенням заочного вироку кілька кримінальних справ. Зокрема, в дописі у фейсбуці грузинською мовою 6 квітня він закликає «зібратися разом і покінчити з олігархією Іванішвілі», маючи на увазі грузинського олігарха, колишнього прем’єр-міністра Грузії Бідзіну Іванішвілі, який і після офіційного відходу з політики, як вважають, залишає за собою значний вплив на уряд Грузії.

Саакашвілі нині як особа без громадянства не є громадянином ні Грузії, ні України (обидва громадянства він по черзі втратив) і не може брати безпосередньої участі в політичному житті обох держав.

«Академія спікерів» у нідерландському Роттердамі, наскільки можна судити з її сайту, є комерційною організацією, що на замовлення охочих організує їм лекції професійних «спікерів» – лекторів, готових читати лекції на будь-які теми, від політики, економіки чи цифрових технологій до футуризму і магії, – і веде базу даних про понад тисячу таких лекторів.

Саакашвілі у своєму дописі у фейсбуці навів зображення сторінки інформаційного вісника цієї організації, де йдеться про те, що він тепер є новим її лектором і його можна запросити дати лекцію. За цим повідомленням, Саакашвілі готовий давати лекції на різноманітні теми – політичні, юридичні, соціальні чи антикорупційні. Там також згадано про успіхи Грузії часів його президентства. Водночас у списку лекторів на сайті самої «Академії спікерів», через який можна їх замовити, прізвища Саакашвілі наразі немає.

Військові поінформували, скільки обстрілів і потерпілих було за день

У прес-центрі штабу української антитерористичної операції проти російської гібридної агресії на окупованій частині Донбасу повідомили про кількість обстрілів і потерпілих за день станом на 18-у годину через те, що, за словами військових, «режим повного припинення вогню на період Великодніх свят бойовиками російсько-окупаційних військ й надалі не дотримується».

Від початку доби противник здійснив 17 обстрілів українських опорних пунктів, один боєць був поранений, його доправили до лікувального закладу, мовиться в повідомленні.

Обстріли з кулеметів великого калібру, гранатометів чи стрілецької зброї сталися на обох оперативних напрямках, донецькому й луганському.

У незаконному збройному сепаратистському угрупованні «ДНР», що за підтримки Росії захопило частину території Донецької області і визнане в Україні терористичними, не подавали заяв про становище на фронті протягом дня.

В аналогічному угрупованні «ЛНР» на окупованій частині Луганщини заявили про три обстріли їхніх позицій українськими військами станом на 15-у годину, причому, як стверджують бойовики, ці обстріли були здійснені «з застосуванням забороненого мінськими домовленостями озброєння».

Як заявили в цьому угрупованні, внаслідок цих обстрілів був убитий один його бойовик і ще один був поранений.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі 26 березня оголосила про «всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню» з 30 березня о 00:01 за київським часом – так зване «Великоднє», напередодні Великодня, який цього року православні і греко-католики в Україні святкують 8 квітня. Воно було порушене вже через кілька хвилин після заявленого початку і відтоді порушується постійно.

Це вже третя спроба домовитися про перемир’я лише за 2018 рік. Перед цим чергові «режими тиші» на Донбасі мали діяти від 23 грудня 2017 року, а також від 5 березня 2018 року. Припинення вогню й раніше проголошувалося як безстрокове, але сторони одразу звинувачували одна одну в його порушеннях. При цьому сторони заперечують свою вину і звинувачують противників у провокаціях.

У Росії щодо вчителя-поета, який підтримує Україну, відкрили вже 5-у справу

У Росії щодо колишнього учителя, поета, який пише вірші і про Україну, Олександра Бившева, відкрили вже п’яту кримінальну справу кримінальну справу, повідомляє російське видання «Медуза».

Три кримінальні справи щодо Бившева відкриті за вірші, які так чи інакше присвячені українській темі.

Як мовиться у повідомленні Слідчого комітету Росії, справу відкрили за «розпалювання ненависті або ворожнечі». За даними слідства, у вересні 2017 року на сайті «Орлец» опублікували «два вірші, в текстах яких містяться висловлювання зневажливого характеру щодо певної нації».

За даними «Медузи», йдеться про вірші «Російський дух» і «Могутня купка», присвячених несприятливій екологічній ситуації в Росії.

45-річний Олександр Бившев живе в селищі Кроми Орловської області Росії з літніми батьками, за якими доглядає. До серпня 2014 року він працював учителем німецької мови в середній школі, але після публікації в місцевій газеті вірша «Українським патріотам» його відсторонили від роботи, а колишні колеги та учні виступили проти нього в суді. Вірші «Українським патріотам» і «Українські повстанці», в яких Бившев засудив дії Росії щодо України, зокрема щодо Криму, визнали екстремістськими, самого поета внесли до російського федерального списку екстремістів і заблокували його банківські рахунки.

Влітку 2015 року Бившев у двох окремих судових справах був засуджений до 300 годин обов’язкових робіт за ці вірші за статтею 282 Кримінального кодексу Росії – «розпалювання ненависті або ворожнечі» щодо групи осіб «росіяни». Працювати за фахом у школі йому заборонили.

Ще одна справа була порушена у 2017 року. Ознаки екстремізму слідчі побачили у вірші «На незалежність України», написаному ще навесні 2015 року (до засуджень через перші два вірші). Це, за словами Олександра Бившева, його відповідь на однойменний твір російського поета Йосипа Бродського, що має гостре антиукраїнське спрямування.

У лютому 2018 року щодо Бившева відкрили ще одну, четверту, справу за перешкоджання правосуддю і попередньому розслідуванню.

За арештованого капітана судна «Норд» внесли заставу – адвокат

За арештованого судом в Херсоні капітана керченського судна «Норд» Володимира Горбенка внесли заставу, він зможе вийти з СІЗО не раніше вівторка, 10 квітня. Про це проекту Радіо Свобода, сайту Крим.Реалии повідомив його адвокат Дмитро Щербина.

«У Володимира (Горбенко – ред.) зараз ні копійки», – сказав Щербина, додавши, що адвокати внесли свої власні гроші.

За словами адвоката, Володимира Горбенка повинні звільнити з-під варти після Великодніх свят, у вівторок, 10 квітня. Це пов’язано з необхідністю дотримання процедури, згідно з якою потрібно пред’явити довідку про надходження грошей на казначейський рахунок. Цю інформацію Крим.Реалії підтвердили джерела в прокуратурі. 

6 квітня Херсонський міський суд узяв під варту до 31 травня Володимира Горбенка з правом внесення 35 240 гривень застави.

Державна прикордонна служба України заявила, що затримала 25 березня в Азовському морі судно під прапором Росії, зареєстроване в анексованому Криму, з 10 людьми на борту, у всіх були паспорти громадян Росії, видані в Керчі (місті в анексованому Москвою Криму). У ДПСУ зазначили, що судно порушило порядок виїзду з окупованої території України. Його відконвоювали до Бердянська. Пізніше суд арештував судно.

Прокуратура Криму заявила, що порушила кримінальне провадження за фактом виходу рибальського судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованого міста Керч.

Прокуратура Автономної Республіки Крим оголосила про підозру Володимирові Горбенку, капітанові кримського судна «Норд», який є громадянином України. Йому інкримінують «порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї». У прокуратурі додали, що за вчинення цього злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією Криму, гавані півострова закриті для міжнародного судноплавства.

Робоча група презентувала текст змін до Конституції щодо статусу Криму

Робоча група Конституційної комісії України, що розробляє поправки й доповнення до Основного закону в частині Автономної Республіки Крим, презентувала текст запропонованих змін. Про це проекту Радіо Свобода, сайту Крим.Реалии радник голови Меджлісу кримськотатарського народу Арсен Жумаділов.

«Робоча група збереться для обговорення і голосування стосовно деяких позицій 18 квітня. Також була створена експертна підгрупа для доопрацювання законопроектів про статус кримськотатарського народу та інших законопроектів, що б відповідали підготовленому тексту змін», – уточнив Жумаділов.

Минулого року робоча група Конституційної комісії почала розробляти поправки до Конституції України щодо статусу Криму після деокупації. Зміни стосуються права корінного народу півострова – кримськотатарського – на самовизначення на своїй Батьківщині в складі української держави.

Робоча група Конституційної комісії завершила підготовку змін і доповнень до десятого розділу Конституції України про Автономну Республіку Крим ще в листопаді 2017 року.

На Донбасі бойовики здійснили 27 обстрілів – штаб

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що 5 квітня підтримувані Росією бойовики здійснили 27 обстрілів позицій українських військових. Обстріли, в тому числі і з застосуванням заборонених мінськими домовленостями мінометів калібру 120 міліметрів, відбувалися і на Луганському, і на Донецькому напрямках, ідеться в ранковому зведенні.

Жодний український військовий не постраждав, вказує штаб.

В угрупованні «ЛНР» ще не інформували про бойові дії 5 квітня. В угрупованні «ДНР» звинувачують Збройні сили України в шести обстрілах контрольованих бойовиками територій у другій половині дня 5 квітня, але зведених даних за добу не наводять.

Тристороння контактна група з урегулювання ситуації на Донбасі 26 березня домовилася про всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню з 30 березня о 00:01 за київським часом. Це вже третя за трохи більше ніж три місяці спроба домовитися про перемир’я.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей. 

У Херсоні відпустили з-під варти капітана керченського судна «Норд»

Капітана заарештованого керченського судна «Норд» Володимира Горбенка пізно ввечері 5 квітня відпустили з-під варти в будівлі Херсонського міського суду, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

За словами адвокатів команди «Норду», Володимира Горбенка відпустили у зв’язку із закінченням терміну затримання.

Із будівлі суду Володимир Горбенко разом з адвокатами вирушив до однієї з херсонських лікарень для обстеження стану здоров’я.

Державна прикордонна служба України заявила, що затримала 25 березня в Азовському морі судно під прапором Росії, зареєстроване в анексованому Криму, з 10 людьми на борту, у всіх були паспорти громадян Росії, видані в Керчі (місті в анексованому Москвою Криму). У ДПСУ зазначили, що судно порушило порядок виїзду з окупованої території України. Його відконвоювали до Бердянська. Пізніше суд арештував судно.

Прокуратура Криму заявила, що порушила кримінальне провадження за фактом виходу рибальського судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованого міста Керч.

Прокуратура Автономної Республіки Крим оголосила про підозру Володимирові Горбенку, капітанові кримського судна «Норд», який є громадянином України. Йому інкримінують «порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї». У прокуратурі додали, що за вчинення цього злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією Криму, гавані півострова закриті для міжнародного судноплавства.

ГПУ розповіла, у чому тепер підозрюють Бубенчика

Активіста Євромайдану Івана Бубенчика тепер підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та посяганні на життя працівника правоохоронного органу, інформує прес-служба Генеральної прокуратури України.

У відомстві заявили, що заступник генпрокурора Анжела Стрижевська у присутності адвокатів повідомила Бубенчику про зміну раніше повідомленої підозри. Йому інкримінували вбивство двох правоохоронців і один замах на вбивство.

Ввечері 3 квітня суд почав розглядати запобіжного заходу для Івана Бубенчика.

4 квітня генпрокурор Юрій Луценко змінив групу прокурорів, що розслідує цей епізод. Він заявив, що вважає неправильною кваліфікацію дій Бубенчика, і чекає «остаточного об’єктивного рішення» щодо кваліфікації дій Івана Бубенчика.

5 квітня прокуратура відкликала клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для Івана Бубенчика.

Ще у 2016 році прокурор Сергій Горбатюк розповідав Радіо Свобода про те, що Генпрокуратура вже викликала на допит майданівця Івана Бубенчика, який заявляв, що 20 лютого 2014 року застрелив на Майдані двох силовиків, проте він на допит не з’явився.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Міністерства внутрішніх справ, з 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

МЗС: стан здоров’я активіста Балуха погіршується

Міністерство закордонних справ заявляє про погіршення стану здоров’я засудженого в анексованому Росією Криму активіста Володимира Балуха.

«Мужній В. Балух, політв`язень Росії, голодує з 19.03. Стан здоров’я погіршується», – написала речниця МЗС Мар’яна Беца у своєму twitter.

Вона повторила вимогу МЗС допустити до Володимира Балуха українських лікарів.

Засуджений український активіст Володимир Балух з 19 березня продовжує безстрокове голодування, оголошене на знак протесту проти вироку.

14 березня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму змінив вирок Балуху, скоротивши термін ув’язнення на два місяці. Суддя вилучив зі звинувачення пункт про придбання боєприпасів, активіста засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4,6 тисячі гривень).

28 березня Міністерство закордонних справ України закликало негайно звільнити Балуха. Український омбудсмен Людмила Денісова звернулася до російської колеги з проханням допустити лікарів до активіста, який голодує.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники наполягають, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – прапор України на подвір’ї його будинку.

Керівник МОЗ Супрун розповіла, чому приходила на суд щодо активіста Бубенчика

Виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла, що приходила на судове засідання щодо активіста Майдана Івана Бубенчика, оскільки знайома з ним, і вважає ситуацію навколо активіста несправедливою. Про це вона заявила в ефірі Радіо Свобода. 

«Я його знаю через те, що він співпрацював з командою «Вавілон-XIIІ», коли вони робили один з своїх фільмів. Я думаю, що це дуже несправедливо і неправильно, щ його заарештували за його дії під час Майдану…але не засудили, не заарештували тих, хто застрелив, покалічив майданців. З боку «беркутівців», МВС з них майже нікого не взяли в суд, я думаю це неправильно, що прокуратура і МВС зараз на ньому (Бубенчика –ред.) зосереджуються», – розповіла вона. 

Ввечері 3 квітня суд почав розглядати запобіжного заходу для Івана Бубенчика. Йому повідомили про підозру у вбивстві двох правоохоронців і замаху на вбивство.

4 квітня генпрокурор Юрій Луценко змінив групу прокурорів, що розслідує цей епізод. Він заявив, що вважає неправильною кваліфікацію дій Бубенчика, і чекає «остаточного об’єктивного рішення» щодо кваліфікації дій Івана Бубенчика.

5 квітня прокуратура відкликала клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для Івана Бубенчика.

Ще у 2016 році прокурор Сергій Горбатюк розповідав Радіо Свобода про те, що Генпрокуратура вже викликала на допит майданівця Івана Бубенчика, який заявляв, що 20 лютого 2014 року застрелив на Майдані двох силовиків, проте він на допит не з’явився.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Міністерства внутрішніх справ, з 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

Повне інтерв’ю з Уляною Супрун читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться у програмі «Ваша Свобода» на телеканалі «Еспресо» о 15:30.

Адвокат: немає перешкод для відвідування архієпископом Климентом Балуха в СІЗО

Участь в справі засудженого в Криму українського активіста Володимира Балуха як громадського захисника архієпископа Климента не повинна викликати проблем з відвідуванням засудженого в СІЗО. Про це в коментарі проекту Радіо Свобода, сайту Крим.Реалії повідомила адвокат Ольга Дінзе.

«У нашій адвокатській практиці таке сталося вперше –священнослужитель допущений до захисту на рівні з адвокатом. Тут є певні підстави. По-перше, владика Климент надає для Балуха духовну допомогу, це для Балуха дуже важливо, тим більше в період голодування… Тепер не буде ніяких перешкод у відвідуванні Балуха в слідчому ізоляторі», – зазначила адвокат.

Вона також додала, що суд скептично поставився до ролі Климента в справі на етапі подачі клопотання про залучення архієпископа як громадського захисника.

«Довелося переконувати суддю, що у владики є дві вищі освіти і він може надавати допомогу, дотримуючись при цьому стратегії захисту», – сказала Дінзе.

Засуджений український активіст Володимир Балух з 19 березня продовжує безстрокове голодування, оголошене на знак протесту проти вироку.

14 березня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму змінив вирок Балуху, скоротивши термін ув’язнення на два місяці. Суддя вилучив зі звинувачення пункт про придбання боєприпасів, активіста засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4,6 тисячі гривень).

28 березня Міністерство закордонних справ України закликало негайно звільнити Балуха. Український омбудсмен Людмила Денісова звернулася до російської колеги з проханням допустити лікарів до активіста, який голодує.

2 квітня суд дозволив архієпископу УПЦ КП Клименту стати громадським захисником Балуха.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники наполягають, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – прапор України на подвір’ї його будинку.

ДТП із 6 загиблими в Харкові: суд продовжив арешт підозрюваним

Київський районний суд Харкова продовжив до 1 червня арешт Олені Зайцевій та Геннадію Дронову, обвинувачуваним у дорожньо-транспортній пригоді із шістьома загиблими, яка сталася у жовтні 2017 року в Харкові.

Слідчі вважають, що обвинувачені можуть можуть втекти, впливати на свідків і потерпілих, а також перешкоджати розслідуванню в інший спосіб.

Адвокат Зайцевої Юлія Козир не заперечувала проти продовження арешту. Водночас захист Дронова наполягав на більш м’якому запобіжному заході.

18 жовтня 2017 року в Харкові на перехресті вулиці Сумської і провулка Мечникова сталася аварія. За даними поліції, позашляховик, яким кермувала 20-річна дівчина, рухаючись на заборонений сигнал світлофора, зіткнувся з іншим автомобілем, яким кермував Дронов. У результаті зіткнення позашляховик вилетів на тротуар, де були пішоходи. Загинули шестеро людей, ще п’ятеро були поранені.

Згодом суд у Харкові обрав для Зайцевої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. Пізніше стало відомо, що експертиза встановила наявність кодеїну в організмі Зайцевої. Ця речовина використовується в ліках, зокрема від болю, кашлю.

8 листопада суд заарештував і Дронова.

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами».

МЗС: із 2014 року Україна і Росія припинили дію або розірвали 43 договори

Від початку бойових дій на Донбасі Україна і Росія припинили дію або розірвали 43 договори. Про це повідомляє агенція «Інтерфакс-Україна» з посиланням на заступника міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олену Зеркаль.

«До 2014 року Україна і Росія уклали 451 міжнародний договір. Після початку збройної агресії ми розпочали інвентаризацію правової бази двосторонніх відносин із Росією… Станом на квітень 2018 року, за нашими даними, було виконано всі необхідні внутрішньодержавні процедури й ухвалено рішення про припинення або зупинення дії одного міждержавного договору, 25 міжурядових договорів (20 з ініціативи України, п’ять – Росії), 18 міжвідомчих договорів», – сказала вона на засіданні комітету Верховної Ради в закордонних справах.

Зеркаль додала, що позиція МЗС щодо договору про дружбу, партнерство та співробітництво з Росією полягає в недоцільності продовження такого договору.

«Ми не виступаємо за розрив такого договору, ми виступаємо за те, щоб не продовжувати дію цього договору на наступні 10 років, оскільки змінилися обставини відносин України та Росії. Ці обставини потребують нових підходів до договірної бази», – додала вона.

21 березня уряд зупинив дію програми економічного співробітництва з Росією на 2011–2020 роки.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

Фейгін очікує, що вже влітку Сущенко буде в Україні

Адвокат Марк Фейгін вважає, що вже влітку цього року українського журналіста Романа Сущенка можуть обміняти і він повернеться до Києва. Про це Фейгін сказав в ефірі Радіо Свобода.

«Це дуже реально. З того, що я знаю, з того інсайду… Вчора я зустрічався на Банковій з деякими людьми. Наскільки я розумію, готовність дуже висока. За Сущенка готові віддати з числа десяти так би мовити ударних російських військовослужбовців, які під судом і слідством в Україні. В якому співвідношенні – це ще треба обговорювати. Це питання переговорів. Але вірогідність цього дуже висока», – заявив Марк Фейгін. 

За його словами, візит президента Франції Еманюеля Макрона в кінці травня на економічний форум до Санкт-Петербурга може ознаменувати конфіденційні домовленості щодо подальшої долі Романа Сущенка і можливості повернення його до Києва. При цьому адвокат вважає, що помилування та обмін Сущенка може зрушити процес звільнення українських заручників з російських тюрем.

«Все клином зійшлося на Сенцові. Його просто не хоче віддавати Путін. Але все одно когось треба віддавати, щоб відновити гуманітарний процес. Але він не хоче Сенцова з якихось своїх причин, які нам до кінця не відомі, віддавати першим. Тому, можливо, обмінявши Сущенка запуститься механізм обміну. Цей процес фактично зупинений з 2016 року, якщо не рахувати Чийгоза і Умерова», – розповів Марк Фейгін.

Раніше Фейгін звернувся до Володимира Путіна з листом щодо обміну Романа Сущенка.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

Сам Роман Сущенко заявив у суді, що до затримання шість років офіційно проживав у Парижі і був власним кореспондентом агентства «Укрінформ». В «Укрінформі» підтвердили що Сущенко від 2002 року є кореспондентом агентства, і відкинули звинувачення в шпигунстві, відзначивши, що журналіст був у відпустці, коли прибув до Москви у приватних справах.

Українська сторона називає звинувачення проти журналіста безпідставними і вимагає негайно його звільнити.

Наприкінці березня адвокат Сущенка Марк Фейгін заявляв, що розгляд справи українського журналіста в російському суді може завершитися вже в травні, і тоді ж під впливом міжнародних посередників Сущенко може бути звільнений. Втім підтвердження такого припущення з боку офіційних органів Росії немає.